В дорозі
Потяг гуркотів крізь ніч, а я все стояв у коридорі, вдивляючись у темряву за вікном, хоча насправді не бачив нічого, крім власного відображення у склі та одиноких далеких вогнів, що пливли невидимим обрієм то ховаючись за деревами, то знову виринаючи. В якийсь момент два таких вогника співпали з віддзеркаленням очей, і на мить здалося, ніби на їхньому дні спалахнув вогонь.