Сантьяго де Чилі - далекий мегаполіс зі знайомими проблемами

Mar 25, 2020 22:14



У минулому дописі по Чилі я розказав загалом про поїздку та враження від країни, в цього разу буде більш детальна розповідь про його столицю - місто Сантьяго. Буде про архітектуру, вуличні деталі, транспорт та ще багато іншого.
Забігаючи наперед враження від Сантьяго вийшли досить цікаві та суперечливі - з одного боку тут відчувається своя особлива атмосфера та колорит, а з іншого - чимало деталей викликали відчуття дежа-вю та бажання вигукнути "десь я це вже бачив!". Але давайте про все за порядком.

2. Сантьяго це не лише столиця Чилі, а і найбільше за населенням місто країни. Офіційно тут живе 6 мільйонів мешканців, а фактично, скоріш за все біля восьми, тобто майже половина всієї країни.


3. Якщо пробувати описати місто однією фразою, то першим ділом згадується оте зачовгане "місто контрастів". Воно і справді величезне і всі райони кардинально відрязняються одне від одного якістю середовища, рівнем життя та загальною атмосферою.


4. По суті, Сантьяго є конфедерацією 37 окремих районів-комун, кожен з яких має свого мера та свій власний бюджет, який наповнюється переважно за рахунок податків, які сплачують на його території.


5. Відповідно у тих районах, де живуть найбагатші люди та працюють офіси великих компаній, є гроші на наведення зразкового марафету - там ідеально чисті тротуари, пострижені кущі та соковиті зелені газони.


6. Саме так виглядає район Провіденсія - найпрестижніший та найдорожчий район міста. До речі - це не центр.


7. Саме у Провіденсії знаходиться найвища будівля Південної Америки - 300-метрова вежа Костанера.


8. Провіденсія це досить зелений район - на багатьох вулицях вздовж тротуарів ростуть величезні дерева, які сплітаються нагорі у суцільне зелене шатро, під яким досить комфортно навіть у 30-градусну спеку.


9.


10. Розкидисті дерева створюють приємний затінок на тротуарах.


11.


12. Частина Провіденсії забудована симпатичними колоніальними віллами, оточеними пальмами та квітучими деревами.


13. До речі, делініатори на велосмугах тут точно такі ж, як у Барселоні.


14. Є міський велопрокат, яким мешканці активно користуються.


15. Та й взагалі, як на такий мегаполіс, роверистів на вулицях Сантьяго досить багато і навіть деколи можна зустріти ось такі вантажні велосипеди.


16.


17. Щоправда, деякі деталі цих симпатичних будинків натякають, що розслаблятися не варто.


18. "Тут неподалік є ріка, пішли прогуляємося набережною" - казали вони :)


19. У спеку найбільш ходовим товаром стає вода. На кожному кроці продають маленькі пляшки мінералки, більш прошарені мешканці носять з собою фляги, а цей синьйор знайшов ще один варіант - попросив шланг в робітника, який поливав вуличні дерева.


20. А так виглядає вже самий центр міста. Порівняно із багатою Провіденсією, тут значно тісніше та гамірніше. Тротуари вузькі і часто зовсім без дерев, а всі вільні клаптики поміж історичних будівель забудовані житловими багатоповерхівками. Дуже нагадало Київ.


21. Важлива деталь - Сантьяго, як і все Чилі знаходиться у сейсмічно активній зоні і тут регулярно ставалися потужні землетруси, які призводили до значних руйнувань, після яких місто відбудовували куди більш утилітарно, тому велика частина колишніх красот до нашого часу не дожила.


22. Кажуть, поділ міста на райони настільки відчутний, що навіть під час співбесід на роботу ваше місце проживання це друге за важливістю питання після освіти. Навіть більше - якщо ви живете у поганому районі, то вам ніколи не дадуть максимальної зарплати, яким би ефективним працівником ви не були. Виходить, кожен, хто хоче заробляти більше та розвиватися, змушений перебиратися у кращі райони і це ще більше поглиблює прірву між багатими та бідними районами.


23. Мабуть саме через сейсмічність тут дуже часто всі дроти тягнуть повітрям і тоді їх на стовпах намотана просто неймовірна кількість.


24. На додачу до цього самі стовпи ще й фіксують тросами розтяжками, на які надягають пластикові труби для зменшення травматичності. Причому таку систему можна зустріти і на центральних вулицях столиці, і на глухих сільських дорогах Патагонії.


25. При цьому жмути дротів у повітрі це зовсім не привід перетворювати дерева на телеграфні стовпи.


26. Ще хвилинка турботи про дерева - напроти будмайданчика стовбури захистили спеціальними коробами. Не очікував тут такого побачити, але - ось.


27. Тротуарна плитка дуже схожа на Барселонську.


28. У центральному районі вже явно значно менше грошей витрачають на прибирання та утримання - все довкола якесь бруднувате, запилючене та покоцане.


29.


30. На вулицях чимало стихійної торгівлі.


31. Особливо приємно зустрічати такі розкладки з овочами та фруктами - вони зустрічаються дуже часто і ціни у них дуже хороші.


32.


33.


34. Ну а подалі від центру починається вже ось таке.


35.


36. Із безбар'єрністю середовища у Сантьяго все досить непогано - люди у інвалідних візках зустрічаються на вулицях часто і чимало з них пересуваються містом самостійно.


37.


38. У Сантьяго досить багато безхатьків, які ночують просто на вулицях, клімат якраз дозволяє. Причому деколи вони розкладаються біля входів до помпезних офісних хмарочосів і їх звідти ніхто не ганяє. Часом такі наметово-матрасні поселення можна зустріти і посеред великих транспортних розв'язок.


39.


40.


41. Заради справедливості - у центральній частині досить багато пішохідних вулиць з розкидистими деревами та мощенням у один рівень.


42. Вдень на цих вулицях вирує життя настільки, що мимоволі проскакує думка - чому всі ці люди на на роботі? Місцеві радять на цих вулицях максимално пильнувати свої речі та зайвий раз не витягувати телефон, бо місцеві злодюжки можуть вирвати його з рук та втекти дворами.


43. На одній з таких вулиць я вперше в житті побачив наперсточників. "Підходь, красівий, не соромся, вгадай де кулька - зароби грошей!"


44.


45. "Жити у центрі" з вікна 16-го поверху виглядає якось так - 50 відтінків сірого та гори на горизонті. Саме через ці гори вітрів у місті майже немає і у повітрі постійно висить густий смог, крізь який Анди на горизонті ледь видно. Через погану якість повітря у багатьох тут можуть загострюватися алергії чи хронічні хвороби легень.


46. Так виглядають гори ввечері робочого дня - крізь смог їх ледь видно.


47. Але вже ввечері вихідного дня, коли автомобілів на вулицях значно менше, гори на обрії показуються у всій своїй величі.


48. Навіть ніч після спекотного дня не приносить очікуваного полегшення - розпечене каміння та бетон продовжують віддавати накопичений за день жар, а повна відсутність вітру не дає провітрити кімнату навіть із повністю відчиненим вікном.


49. Лише під сам ранок стає трохи легше, але перші ж промені Сонця, що піднімається над горами, знову перетворюють квартиру на розпечену сковорідку.


50. Центральна площа Сантьяго називається Плаза де Армас, тобто Площа Зброї та головний костел міста. Цікаво, що площа з такою назвою є чи не у кожному чилійському місті. Як виявилося, свого часу Чилі було досить войовничою країною і чималі шматки  своєї теперішньої території (Атакаму та Патагонію) віджало в сусідів - Перу, Болівії та Аргентини у 19 столітті. Болівія з того часу взагалі не має виходу до океану.

51. Можна присісти на красиву лавочку в тіні величезних пальм.


52. Цікавий сучасний монумент на площі.


53. Пішохідні саітлофори у центрі схожі на здоровенні фотооб'єктиві, а чоловічки на них анімовані - спочатку вони йдуть, а коли час спливає починають бігти.


54. Ну а тепер давайте про те, як мешканці Сантьяго пересуваються містом. Багато хто їздить містом на авто і тут повно багатосмугових вулиць, заповнених автомобілями.


55. Звідси постійні затори, шум та смог над містом, які відчутно погіршують умови проживання у місті.


56. Під річкою вздовж центру міста проклали тунель з розв'язками, але і там можна потрапити у чималий затор та втратити купу часу.


57. При цьому чилійці палкі любителі величезних американських пікапів. Я так і не зрозумів, навіщо у мегаполісі потрібен здоровенний пікап, який у більшості випадків возить у кузові лише дорожню пилюку, але факт лишається фактом - їх тут неймовірна кількість і я навіть не підозрював, що їх є стільки різних видів.


58. Рідкісний випадок використання кузова за призначенням - привезли цілу купу валіз у аеропорт.


59. У плані паркування місцеві водії виявилися дуже дисциплінованими - зовсім нахабний бидлопаркінг на газоні за кілька днів зустрівся лише раз. Місцеві кажуть, що це завдяки активності паркувальних інспекторів та відчутним штрафам за порушення (близько 100 доларів за раз).


60. Є досить багато підземних та надземних парковок.


61. Але вартість паркування у них чималенька - година парковки коштує майже 100 грн.


62. А ще тут немає контейнерних майданчиків для сміття - замість цього перед проїздом сміттєвоза всі просто виставляють свій непотріб на тротуарі,


63. Популярна місцева фішка - розважати водіїв на світлофорі жонглюванням чи іншими фокусами, а потім просити за це гроші. Також зустрічаються чуваки, які стають посеред перехрестя, на якому не працюють світлофори, та регулюють, після чого так само ходять поміж машин та збирають гроші. І ні - це були не поліцейські.


64. Багато хто вважає Чилі найбільш американізованою країною Південної Америки і по техніці це дуже помітно - тут повно різноманітних американських вантажівок, які тут такі ж звичні, як у наших широтах якісь КамАЗи.


65.


66. Пожежні машини також часто американські. При цьому їхня сирена настільки гучна, що навіть коли чуєш її, сидячи у квартирі на 16 поверсі, здається, ніби вона реве просто у твоїй голові. Особливо весело, коли ти намагаєшся заснути.


67. Ще один елемент місцевого автоколориту - яскраво-жовті інкасаторські машини, своєю брутальністю більше схожі на військові бронемашини.


68. До речі - у багатій Провіденсії зустрівся елітний надземний перехід з ліфтами та озелененням, який одним кінцем заходив прямо у величезний торговий центр.


69.


70.


71. Згори відкриваються ось такі види на довколишні хмарочоси.


72.


73. Щоправда, ця конструкція з'єднує лише дві сторони перехрестя з чотирьох, тому під низом у проміжках між машинками все одно перебігають пішоходи (це видно навіть на гуглопанорамах). Тим більше, що потік машин все одно регулярно зупиняє світлофор. Тому будувати цей перехід тут було дуже сумнівною ідеєю, яку явно профінансував торговий центр, щоби затягнути всередину себе побільше покупців.

74. Тут, схоже, закрили підземний перехід, але альтернативи на поверхні не зробили і в результаті люди просто бігають через 8 смуг руху.


75. Звісно, мешканці Сантьяго пересуваються містом не лише на приватних авто - місцева система громадського транспорту вважається однією з найкращих у Латинській Америці, а її основу складає метро.


76. Входи на станції позначає такий симпатичний логотип.


77. Метро Сантьяго це 7 ліній, 136 станцій та майже 2,5 млн. перевезених пасажирів щодня. Систему запустили у 1975 році, а найновішу гілку відкрили у 2019.


78. На лініях працюють різні моделі потягів, переважно французькі Alstom та іспанські CAF. При цьому старіші гілки їздять класичними металевими рейками, а більш нові - вже на гумових колесах.


79. Така система є значно тихішою в русі і крім Сантьяго її використовують, наприклад, у французьких Парижі та Ліоні.


80.


81. Багато станцій я побачити не встиг, але ті на яких побував, виглядали досить подібно - стриманий дизайн та трохи декору. Щоправда саме планування станцій трохи дивне - на одному кінці платформи тільки вхід, на іншому - тільки вихід. Добре, що хранителі турнікетів ставилися до навігаційних провтиків з розумінням та випускали.


82. На перонах висять вентилятори з водяними форсунками, від яких віє приємною прохолодою.


83. У центрі міста метро прокладене у тунелях, але на околицях виходить на поверхню.


84. Стихійна торгівля на станції.


85. Колись у Сантьяго був трамвай, але у 1960-х роках його ліквідували і на міських вулицях залишилися лише автобуси. Тут є свій варіант швидкісного автобусного сполучення BRT, який до 2019 року називали Transantiago, а потім переіменували у RED (Red Metropolitana de Movilidad). Загалом цю систему впровадили у 2005-2007 роках і її головним завданням були оптимізація автобусних маршрутів, забезпечення зручних пересадок між автобусами та метро і впровадження єдиної тарифної системи з електронним квитком та безкоштовними пересадками.
До речі - вулиця на фото має по дві автобусних смуги у кожному напрямку.


86. До реформи на міських маршрутах працювали тисячі дрібних операторів, які конкурували між собою, тому зміни були необхідні. Але саме впровадження системи Transantiago виявилося досить проблематичним - зменшення кількості автобусів та змінені маршрути на перших порах не задовільняли потреби мешканців, які також нарікали на недостатнє інформування з боку міста. Головними претензіями були недостатня кількість автобусів, нестабільні інтервали та недоліки інфраструктури - не всюди, де потрібно встигли облаштувати виділені смуги та автобусні зупинки. Як результат, значна кількість пасажирів пересіла на метро, яке у той час їздило конкретно переповненим, але хоча би робило це стабільно та прогнозовано.


87. Протягом двох років місто повністю замінило старі автобуси на нові низькопідлогові Вольво бразильського виробництва і система запрацювала на повну силу.


88. Усього зараз в місті працює близько 6,5 тис. автобусів на майже чотирьох сотнях маршрутів. Автобуси різних кольорів належать різним перевізникам, але входять до єдиної системи міського електронного квитка.


89.


90. Їхні двигуни працюють із таким гучним гуркотом та підвиваннями, що здається, ніби їх переставили туди чи то з танків, чи то з екскаваторів. Порівняно із цими крокодилами львівські автобуси Електрон практично безшумні.


91. А так виглядає вже найновіше покоління сантьягівських автобусів, з більш сучасним дизайном, новою біло-червоною лівреєю та значно тихішими двигунами. Але поки їх небагато.


92. Деякі з цих нових автобусів мають двері з обох сторін кузова та працюють на маршрутах з центральними перонами.


93. Зараз автобуси вже майже всюди мають виділені смуги, а частину вулиць у центрі тепер зробили суто автобусними, причому ці автобусні вулиці замощені повністю у одному рівні без бордюрів.


94.


95. Щоправда без завтиків все одно не обходиться - ось тут наприклад водій автобуса вирішив поскандалити з водієм легковушки, яка заблокувала його на перехресті.


96. Платформи автобусних зупинок припіднімають майже до рівня підлоги автобуса. Павльйони намагалися зробити нестандартними, але всі вони завандалені настільки, що виглядають дуже неприглядно.


97. На жаль, водії не сильно напрягаються, щоби зупинятися впритул до платформи, тому з безбар'єрністю є проблеми. Дехто навіть примудряється стати раком настільки, що блокує ще й сусідню смугу.


98. На вулицях з активною комерцією автобусні зупинки виглядають так - літні майданчики виставляють на тротуар, залишаючи буквально метр для проходу вздовж автобуса.


99. Щоби користуватися громадським транспортом потрібно спочатку купити пластикову картку та внести на рахунок гроші, які будуть списуватися при кожній поїздці. Одна поїздка коштує близько 1 долара США, причому ціна проїзду залежить від часу доби (тарифи за посиланням) - найдорожче у пікові години, найдешевше рано вранці та пізно ввечері.
Загалом громадський транспорт Сантьяго вважається одним з найкращих у Латинській Америці, але все одно саме він минулоріч став причиною серйозних потрясінь.


100. У жовтні 2019 року влада Сантьяго вирішила підняти вартість проїзду у громадському транспорті - поїздка на метро у годину-пік мала подорожчати на 30 песо (це близько чотирьох американських центів), а у автобусі - на 10 песо. Це нечуване свавілля викликало обурення молоді, яка із криками "Та ви там самі хапуги та корупціонери! Годі наживатися на простих чилійцях!" почала перестрибувати через турнікети та ламати їх. (фото звідси)


101. Дуже швидко протести розігрілися та перосли у справжні вуличні бої з поліцією та масовий вандалізм. (фото звідси)


102. Загалом сильно пошкодили 81 станцію метро, а 17 спалили повністю. Скільки згоріло автобусів - невідомо. (фото звідси)


103. За кілька днів протести вже під антиурядовими гаслами почалися у багатьох інших регіонах Чилі. Президент оголосив надзвичайний стан і вперше з часів Піночета до столиці увійшла армійська бронетехніка. (фото звідси)


104. Всього під час цих заворушень 36 людей загинуло, близько 2500 було поранено, а загальні втрати економіки країни склали понад три мільярди доларів США та від ста до трьохсот тисяч робочих місць. Нехилий такий двіж вийшов через боротьбу проти подорожчання метро на 1 гривню. До речі, проїзд в результаті вусе-одно подорожчав.


105. Станом на лютий 2020 протести вже вщухли (у школах та університетах почалися канікули), а роботу громадського транспорту відновили практично повністю.Щоправда, деякі вузлові станції у центрі, де перетинаються кілька ліній, після ремонту лишили зачиненими і поїзди проїжджають їх, не зупиняючись. Міська влада побоюється, що якщо протести поновляться і хтось додумається їх спалити - систему метро доведеться зупиняти повністю.


106. Наразі по всьому місту про масштабні протести нагадує неймовірно завандалена міська інфраструктура.


107. Ось таке от місто, ніби і далеке, але скільки разів під час написання цієї розповіді мені хотілося вигукнути - "О, прямо як в нас!". Чому ми можемо в нього навчитися?


Дивіться також:

Подорож до Чилі - маршрут та деталі


Картинки з Барселони


Громадський транспорт Стокгольма


Картинки з Відня - очікуване з несподіваним


протест, архітектура, чилі, метро, сантьяго, транспорт, урбаністика

Previous post Next post
Up