Авалон на Чорновола - вже Європа чи ще ні?
Останні роки у Львові триває справжній будівельний бум - мабуть, стільки підйомних кранів у місті за часів Незалежності ще не було. Але на жаль чимало новобудов по суті залишаються коробками із трохи вищими стелями, ніж у радянських дев'ятиповерхівках та з трохи кращим утепленням.
А якщо говорити про благоустрій біля будинків, то тут все значно сумніше - більшість теперішніх забудовників займаються цим питанням за залишковим принципом, тому чимало сучасних нових житлових комплексів у Львові по суті не мають подвір'я - замість нього просто роблять парковку, посеред якої для галочки ставлять мікроскопічний дитячий майданчик
Чи трапляються із цього правила виключення та чи є надія, що ситуація зміниться? Останнім часом поступово таки починають з'являтися приклади із якіснішою архітектурою, подвір'ями без машин та іншими приємними плюшками і одним з них, як на мене, можна вважати житловий комплекс Авалон на проспекті Чорновола. Але чи там все настільки гарно та сучасно, як виглядає здалеку та у рекламних буклетах? Давайте спробуємо розібратися, роздивляючись деталі та порівнюючи із хорошими закордонними прикладами. Увага - фото зі Львова та закордонні приклади будуть чергуватися, тому слідкуйте за підписами :)
Ось також відео на цю тему - у ньому є моменти, яких немає у цьому дописі. Дивіться, коментуйте та підписуйтеся на канал -
Click to view2. Почнемо з розташування. Цей комплекс знаходиться зовсім недалеко від центру міста - до площі Ринок від ньго можна дійти пішки трохи більше ніж за 20 хвилин. Або доїхати на велосипеді -у цій частині міста якраз найрозвиненіша велоінфраструктура.
3. У той же час є і досить багато маршрутів громадського транспоорту. В принципі поряд проходить і 5-й трамвай, але зараз він не працює, бо вулиця Замарстинівська закрита на ремонт.
4. На супутникових фото видно зміни за 10 років. Раніше на цій території знаходилися різні невеликі промислові ангари.
5. А тепер давайте спустимося із орбіти супутника на львівські тротуари та подивимося, як це виглядає зблизька. Але спочатку доведеться оминути збудований тим самим девелопером торговий центр, який відділяє житлові будинки від проспекту Чорновола.
6. Першою нас зустрічає парковка перед торговим центром. Плануючи теритоію, тут намагалися втиснути максимум паркомісць і в результаті зовсім забули про пішоходів, які приходять із довколишніх будинків та зупинок громадського транспорту. Є лише вузенький старий тротуар, який веде повз вхід.
7. Як результат - люди ідуть по діагоналі через парковку.
8. Прямо перед входом до ТЦ відвідувачів зустрічає така картина.
10. Вся площа віддана автомобілям, а люди лиш протискаються поміж ними.
11. У цьому дописі буде багато фотопорівнянь із закордонними містами і ось перше з них. Торговий центр у німецькому Ляйпцигу та площа перед ним. Кількадесят років тому на ній теж була парковка, але потім її прибрали.
12. Інша сторона тієї ж будівлі. Тут широкий тротуар, багато дерев та двостороння велодоріжка. "Але ж це багата Німеччина!" - вигукнете ви. Так, Німеччина, хоча і східна.
13. Але ось вам дещо поближче та поскромніше - торговий центр у польському Бидгощі, досить невеликому і за тамтешніми мірками депресивному місті. Тут вже точно прямо перед входом має бути мила нашому слов'янському серцю парковочка.
14. Але ні - перед входом тут невеликий затишний сквер.
15. Є навіть фонтанчик.
16. А де ж машини? - спитаєте ви.
17. А машини стоять на даху, в'їзд на який зробили з протилежної сторони.
18. Сама будівля є ще й ілюстрацією того, що унила коробка, заплетена виноградом, виглядає краще, ніж просто унила коробка.
19. А ми повертаємося до Львова. Житловий комплекс Авалон із проспектом Чорновола з'єднює ось ця... ось це... назвати це місце вулицею особисто в мене язик не повертається. По суті це проїзд-парковка, яким ще мають якось просочуватися пішоходи. Тротуару з одного боку немає зовсім, з іншого боку він не більше метра завширшки, з обох боків глухі стіни без жодного вікна.
20. Це виглядає, як ідеальне місце для гоп-стопів, але наразі це головний прохід до будинків - з протилежного боку торгового центру розвантажуються фури, а вуличка з боку Замарстинівської наразі взагалі не має твердого покриття.
21. По всіх цих глухих стінах можна було принаймні пустити плестись якийсь плющ чи виноград, а паркування зробити повздовжнім та чергувати його з деревами і простір би вже сприймався по-іншому.
22. Для порівняння - так це виглядає у Франції. Це повністю нова вулиця біля новобудови у Греноблі, зведеної на місці колишньої промзони поряд із вантажною залізничною станцією. Початково місце теж не найпривабливіше, але результат значно приємніший.
23. Знову Гренобль, Франція. Проїзд між будинками спеціально зробили зигзагоподібним, щоби автомобілям було незручно розганятися, що робить простір безпечнішим. Ніде немає відкритого грунту - його закриває кора.
24. Вертаємося до Львова. У самих будинках першим ще здалеку кидається у очі те, що кожна секція має свій дизайн фасаду і, проектуючи його, архітектори явно поглядали у сторону Скандинавії та всякої іншої розвиненої Європи. Правда, дивлячись на цей скандинавський стиль, мені відразу стало неспокійно за долю балконів, які так полюбляють склити наші співвітчизники. Яке майбутнє чекає на них тут?
25. Місцями фасади будинків виглядають ну дуже динамічно та сміливо, але жовта газова труба не дасть нам ввести себе у оману - на фото не Іспанія чи Франція, а саме Україна.
26. Упс. Головний парковко-проїзд від проспекту Чорновола впирається у газон. Щоби люди не місили болото, чиясь дбайлива рука кинула на нього кілька фанерних листів.
27. Досить дивно виглядає цей знак пішохідного переходу - для кого він і куди скеровує людей? До речі ширина тротуару явно недостатня, якщо спробувати уявити, що на першому поверсі колись відкриється піцерія, яка захоче поставити на вулиці свої столики.
28. Для порівняння - Франція, Гренобль. Ширина тротуару така, що навіть із виставленими столиками залишається достатньо місця для проходу.
29. Приклад з німецького Кьольна. Вуличне життя біля новобудов може бути не менш активним, ніж у центрі міста.
30.
31. З хорошого у Львові - будинки збудовані у формі кварталів та мають чіткий поділ на зовнішній простір та внутрішнє подвір'я, а на перших поверхах всюди передбачено приміщення для комерції, подекуди навіть двоповерхові. За це однозначно лайк.
Ще один окремий лайк за те, що всі входи зроблені на рівні (ну, майже) тротуару без сходинок. Для наших широт це велика рідкість.
32.
33. На фоні фасадів а-ля Копенгаген, вуличний благоустрій засмучує. Важко сказати, чого саме забракло - натхнення, часу чи фінансів, але тут умовним Копенгагеном навіть не пахне. Може просто будинки та благоустрій довкола них проектували різні люди?
34. Для порівняння - аналогічного плану вулиця у французькому Ліоні. Це повністю новий район, всі ці будинки звели протягом останніх років на місці колишньої промзони. Але наскільки по-іншому все виглядає - зверніть увагу на кількість зелені та безбар'єрність середовища.
35. Вздовж вулиці висаджують повнорозмірні саджанці, а грунт закривають зверху корою, щебенем чи засаджують кущами.
36. Це також Ліон.
37. Знову вертаємося до Львова. На фоні цих різноманітних фасадів монотонне замощення сірою плиткою без жодного озеленення виглядає депресивно.
38. Для порівняння - невелика житлова вулиця у шведському Мальме. Тут мощення зроблене практично у одному рівні, але різні кольори відділяють проїжджу частину від умовних тротуарів. До слова - цей район також збудовано на місці промзони.
39. Звісно, матеріали тут значно дорожчі за наші і житло відповідно також, але повірте - не робити на житловій вулиці височенний бордюр, як на магістралі, не коштує додаткових грошей.
40. Знову Львів. Так само дивно тут виглядає те, що по всьому периметру будинків високі тротуарні бордюри не мають понижень. Людина у інвалідному візку без сторонньої допомоги піднятися на таку висоту не зможе і це множить на нуль користь від безбар'єрних входів до будинку.
41. Співчуваю мешканцям кількох перших поверхів, із чиїх балконів відкривається вид на цю чорну стіну з пожежною драбиною. Хоча можливо я просто доколупуюся і все так і повинно бути?
42. Для порівняння - Роттердам, Нідерланди. Ось ситуація, дуже подібна до попереднього фото. Житловий будинок з активним першим поверхом та глуха стіна навпроти. Але простір між ними облаштовано принципово по-іншому - все мощення зроблене у одному рівні, навпроти будинку ростуть красиві високі дерева, які створюють затінок та збагачують вид. Для освітлення використали елегантні паркові світильники, а не високі щогли, як на автобані.
43. Ліон, Франція. Можна і не забирати авто з вулиці, але за рахунок повздовжнього паркування, ширших тротуарів та озеленення вона вже буде справляти інше враження.
44. Ще Ліон.
45. Кьольн, Німеччина. Сучасне житло поряд із милими промисловими будівлями 19 століття.
46. Львів.
47. Про заселеність новобудов багато можуть розказати заклади, які відкриваються на перших поверхах. Першими з'являються будівельні матеріали, потім всякі салони меблів, кухонь та декору, і вже на завершальному етапі їх замінюють продуктові магазини, аптеки та кафе. Львівський Авалон наразі балансує десь на межі між першим та другим етапами.
48.
49. Ще один момент, який повертає нас до реальності із рожевої хмаринки мрій про європейську якість життя - сміттєві контейнери. На жаль із цим тут, так як і всюди - смітники біля будинків найзвичайніші та ще й переповнені. Звісно, ні про яке сортування сміття у такий ситуації мова не йде і це проблема не цього конкретного будинку чи забудовника, а загальноміська (якщо не загальнодержавна).
50. Для порівняння - підземні сміттєві контейнери у Ейндховені, Нідерланди. Звісно, цей тим контейнерів є лише одним з багатьох варіантів, які зустрічаються у світі.
51. У деяких містах Швеції використовують космічно дорогу систему, у якій викинуте сміття по підземних трубопроводах вакуумом затягує на сміттєзбірник у кількох сотнях метрів (Стокгольм).
52. Але мабуть найпоширенішим зараз є збирання сміття у невеликих контейнерах, які стоять у спеціальній коморі, звідки вони витягуються на вулицю тільки безпосередньо перед приїздом сміттєвоза (як на цьому фото з німецького Вупперталя). Доступ до комори мають лише мешканці будинку і підкинути туди сміття людина з вулиці вже не зможе. У Авалоні я подібних комор не помітив.
53. Львів. Як я вже згадував, львівські будинки збудовані у формі прямокутного кварталу, внутрішнє подвір'я якого закрите для машин.
54. Так виглядають проїзди всередину подвір'я, через які в разі потреби всередину може заїхати пожежна або швидка. Точніше могла би, якби просто на проїзді на кидали свої авто всякі олені.
55. Знову про доступність - бордюри у районі пожежних заїздів не мають понижень.
56. Аналогічне місце у нідерландському Роттердамі. Тут також є нездоланні для легковиків захисні виступи, але тротуар, що йде вздовж будинку не має перепадів по висоті.
57. Зовнішній вхід до одного з під'їздів. Якби не газова труба та оголошення у файликах - можна було би сплутати з якимось Стокгольмом.
58. Для порівняння - справжній Стокгольм.
59. І ось нарешті ми зайшли до авалонівського внутрішнього подвір'я. Як не крути, вільний від машин двір це один з великих плюсів цього комплексу. Сюди вже можна спокійно випускати дитину та не переживати, що якийсь водій може її задавити, коли буде виїжджати задом із парковки.
60. Похвально, що фасади будинків у дворі такі самі, як і ззовні - забудовник не став економити та робити всередині щось безлико-економне. А от висота будинків, як на мене, надмірна та надто далека від оптимальних для комфортної забудови 6-8 поверхів - деякі секції мають всі 15. Це піддавлює психологічно та робить двір у таку пору року, як зараз, досить темним.
Ще один момент - акустика. Всі звуки та голоси луною відбиваються від стін та гуляють подвір'ям туди-сюди. Навіть спокійну розмову на балконі шостого поверху чути на протилежному кінці двору. Як все це зазвучить, коли будинки заселяться хоча би наполовину, а дитячий майданчик наповниться дітьми, можна тільки уявити.
61.
62. Вкотре хочеться похвалити різноманітні фасади - будинки цікаво просто роздивлятися та фотографувати.
63. Але питання скління балконів все одно не дає спокою.
64.
65. Ще один похвальний момент - всі під'їзди мають виходи на обидві сторони. Можна виходити і відразу на вулицю, і у внутрішній двір. Вхідні двері всюди скляні та прозорі, що робить під'їзди всередині дуже світлими. Лайк.
66. З озелененням всередині не густо. Якісь невеликі рослини видно, але повнорозмірних дерев тут, схоже, не планується.
67. Є дитячий майданчик, який складається з набора типових елементів і на фоні різноманітних фасадів виглядає так, ніби на нього також на вистачило фантазії та натхнення.
68.
69. Крім дитячого майданчика тут видно також сірі коробки виходів з підземного паркінга. Ще у дворі помітно проблему з водовідведенням. Не маючи куди подітися, тала вода збирається у розлогі калюжі, у яких красиво відбиваються фасади будинків. Хоча можливо так було задумано.
70. Короби вентиляції паркінгу двір також не прикрашають. Мабуть, вартувало би замаскувати їх якоюсь зеленню.
71. Заради справедливості - це вже значно краще, ніж, наприклад, жахливий внутрішній двір збудованого кілька років тому житлового комплексу Добра Оселя.
72. Ось де справді епічна жесть.
73. А тепер давайте знову порівняємо побачене із загниваючим Заходом. Так виглядає внутрішній двір великого житлового комплексу у французькому Греноблі. Як бачимо, він значно більший за площею, має багато водопроникного покриття та озеленений повнорозмірними деревами (при тому, що під низом тут також є паркінг).
74. Як показує цей приклад, квартальна забудова це не обов'язково будинок-стіна, який повністю відгороджує двір від зовнішнього світу. Це також можуть бути і окремі вежі, крізь простір між якими видно довколишні пейзажі та може пробиватися всередину ранкове та вечірнє сонце.
75. Про цей комплекс я розповідав окремо - більше фото можна побачити тут.
76. Ліон, Франція та справжній ліс у оточенні житлових будинків району Конфлуанс.
77. Цюріх, Швейцарія.
78.
79. Ще кілька прикладів із шведського Стокгольма. Доріжки тут відсипані гравієм, є багато дерев та кущів, меблі зроблені з дерева, а будинки мають висоту 6-7 поверхів. Також, тут вкотре на закордонних форках у кадр потрапляють велопарковки, тоді як у львівській новобудові нічого подібного не видно взагалі, тоді як район проспекту Чорновола є чи не найвелосипеднішим у Львові.
80.
81.
82.
83. Декоративна стіна, яка закриває вид на дитячий майданчик зі сторони вулиці.
84. У цьому невеликому, але дуже затишному дворі у шведському Мальме знайшлося місце не лише для зелені, велопарковки та вуличних меблів, а й для ставка з качечками.
85. Що стосується дитячого майданчика, то поряд з такими сучасними фасадами він також міг би бути більш сучасним, нестандартним та цікавим.
86. Свого часу я писав досить великий пост на цю тему, раджу його переглянути, якшо цікаво.
87. Вертаємося до Львова та виходимо з подвір'я. Навпроти будується ще один аналогічний квартал а центральне місце між ними гордо зайняла будка електричної підстанції.
88. Вид в сторону Замарстинівської.
89. Наостанок вдалося зробити кілька фоток з верхнього поверху однієї з секцій, звідки відкривається вид на північну частину Львова.
90. Видно дах торгового центру, повз який ми пройшли на початку. Раніше на його місці була галявина з травою та деревами, які втягували дощову воду, але тепер вона просто тече із даху прямо у дощову каналізацію. Цей ефект міг би поправити зелений дах, але в нас це не є обов'язковим, тому забудовники зробили, як їм дешевше.
91. А могло би бути щось типу такого.
92. Вдалині видніються висотки на просп. Чорновола з першою львівською 20-поверхівкою на передньому плані.
93. Вид вздовж вулиці Липинського.
94. ЖК Парус.
95. Фухх, на цьому все, час підбивати підсумки. Мушу визнати, що писати огляд у такому форматі, постійно порівнюючи об'єкт розповіді із закордонними аналогами, було цікаво та водночас доволі болісно. Різниця у деталях і підходах "там" і "тут" подекуди вражає, особливо тим, що часто вона є не стільки фінансовою, скільки світоглядною.
Але важливо, що таки є позитивні моменти. Найпомітніші з них це:
- вільний від машин внутрішній двір,
- комерція на перших поверхах,
- безбар'єрні двосторонні входи з прозорими дверима.
- мабуть, ще варто згадати про симпатичні різноманітні фасади
- та відносну близькість до центру.
- надмірна висота будинків (13-15 поверхів для такого подвір'я це занадто).
- занадто автомобілеорієнтоване середовище довкола
- вузькі або подекуди відсутні тротуари.
- високі бордюри без понижень, які не зможе подолати людина у інвалідному візку
- повна відсутність вуличного озеленення
- повна відсутність вуличних меблів
- повна відсутність велопарковок
- що я пропустив?
Коротше кажучи, є куди вдосконалюватися та над чим працювати, а головна мораль для мене така, що європейська архітектура це в першу чергу не про красиві фасади чи дорогі матеріали, а про безпеку та можливість почуватися гідно незалежно від того, є в тебе авто чи немає, ходиш ти на своїх ногах чи пересуваєшся у інвалідному візку.
Дивіться також:
Еволюція
Новий простір для життя. Українські реалії та іноземний досвід
Різнокольорова журба
Прогулянка сучасними районами Гренобля
Прогулянка сучасним районом Стокгольма
Дитмайданчики "там"