Нічого особистого, просто бізнес
Сьогодні весь день у голові крутяться одна за одною дві думки. Перша - про вбивство у Києві Аркадія Бабченка. (UPD. Поки дописав виявилося, що Бабченко живий). А друга відразу за нею - про розмову із власником одного готелю у італійському Сірміоне кілька днів тому.
Зранку він підійшов і з відпрацьованими роками інтонаціями спитав, чи все було добре. Все було добре, було лише одне зауваження - на фасаді його готелю висіло кілька прапорів європейських країн і біля них аж два російських (на фото просто інше місце). "Знаєте, нам було би дуже приємно бачити тут український прапор." Звісно, ніхто не очікував, що він відразу побіжить до підсобки діставати прапор України та вішати його, просто якщо вже спитали... Цього й не сталося, натомість він видав досить довгу тираду про те, що російських туристів в них відпочиває дуже багато, а українців практично не буває. До того ж російських туристів, з його слів, бомбить при виді синьо-жовтого прапора, вони починають сваритися та кричати про Бандеру і каратєлєй (видно, були прецеденти). А він не хоче втрачати клієнтів, тому не мішає сюди політику і оце от все.
Нічого особистого, просто бізнес. Своя сорочка ближча до тіла. З одного боку я розумію його логіку і що таких як він дуже багато, скоріш за все більшість. Але з іншого - осад залишається. Не знаю, як правильно на таке реагувати і якою мала би бути правильна поведінка з його боку.