В полоні паркувального питання
В продовження теми облаштування простору біля новобудов - ще одна львівська історія, на прикладі якої можна наочно побачити, яке майбутнє чекає на чимало житлових комплексів, що будуються зараз у Львові.
Мова йде про житлові будинки, що були збудовані біля фізматліцею на вул. Головатого. Найстаршій новобудові тут вже майже 10 років, і ці будинки вже заселилися достатьньо заселені для того, щоби всі проблеми, закладені у них, проявилися достатньо наочно.
1. Ще 10 років тому тут був стадіон ліцею, але потім поступово цю територію дуже щільно забудували житловими будинками у 10-12 поверхів. Частина цих будинків мають підземні парковки, однак місця у них для всіх не вистачає і кожен, хто там не помістився, паркується у дворах. А, оскільки будинки стоять дуже близько один до одного, приктично весь простір між ними перетворився на парковку, майже не лишивши місця для інших людських потреб.
2. Спочатку планувалося, що заїхати до будинків можна буде з різних боків, однак мешканці старішого будинку поряд збунтувалися та перегородили проїзд біля себе бетонними блоками, щоби чужі машини повз них не їздили. В результаті до будинків, в яких загалом є близько 300 квартир, лишився лише один вузький проїзд.
3. Далі за бетонними блоками можна побачити ось таке геніальне рішення. Замість одного проїзду з тротуарами з боків тут вирішили зробити два окремих проїзди до різних будинків, розділивши їх таким собі язиком-пірсом із залишком старих воріт.
4. Під будинками ось так.
5. Додаткові метри і без того тісного подвір'я крадуть сходи до під'їздів, без яких спокійно можна було би обійтися, посадивши будинки трохи глибше.
6. Тротуари суто номінальні.
7. Доріжки біля будинків. Це, до речі, величезний прогрес - колись було так.
8. Значну частину і без того тісних дворів займають виїзди з підземних парковок. Їх можна було би сполучити між собою підземним проїздом, щоби не витрачати стільки місця на поверхні, а заїжджати під землю через інший заїзд з боку вул. Головатого, але ні.
9. Проїзд вздовж найбільшого будинку виглядає так. Позитивний моментом є магазини на першому поверсі, однак тротуар повністю запарковані, що змушує ходити проїжджою частиною.
10. Коли другий проїзд до будинків перекрили бетонними блоками, стало очевидно, що ширини цієї доріжки недостатньо для роз'їзду зустрічних машин. Вирішити цю проблему спробували, посунувши вглиб паркан ліцею та замостивши додаткову смугу руху, однак вона миттєво запаркували, а зустрічні машини як не могли розминутися, так і не можуть.
11. Сліди від старого паркана.
12. Щоби потрапити до цього будинку, треба виписувати змійку між підпірними стінками підземних заїздів. Легковикам це під силу, а от чи зможе такий маневр при потребі виконати пожежна машина?
13.
14. Реально ходити можна лише так.
15. Місцями тротуару взагалі немає.
16.
17. Основний заїзд до парковки з боку вулиці.
18. В торці є навіть продуктовий магазин, однак невеличкий п'ятачок перед ним повністю запарковано. Пеньки від зрізаних тополь залишили та акуратно обійшли бордюром.
19. Хоча можна було би хоча би висадити нові дерева і враження вже було би трохи іншим.
20. Хоча ні, дещо таки посадили.
21. Внутрішній двір будинку, до якого виходіть під'їзди, також повністю запаркований.
22. Мешканці допомагають одне одному маневрувати - "Давай-давай, ще трохи... Стоп! Тепер повертай!"
23. Діти грають просто біля сходів до під'їзду.
24. Єдине місце вуличного відпочинку, що пропонується мешканцям - цей невеликий майданчик з двома рахітичними лавками, обрізками старих тополь та пісочницею.
25.
26. Цікаво, що від прилеглих хрущовок з величезним подвір'ям та купою зелені новобудови відділені парканом.
27. Колись тут був прохід, але і його перекрили. Хоча то ще питання - хто від кого відгородився.
28. І ця ситуація триває вжи кілька років, постійно погіршуючись. При чому в кожному будинку є своя спільнота, яка намагається захищати свої інтереси за рахунок інтересів інших. Одні хочуть паркуватися в себе під будинком і щоби чужі не їздили. Інші хочуть проїхати до свого будинку і щоби ніщо цьому не заважало і так далі... В цьому плані цікаво, що фактично архітектура та планування території програмує стосунки між людьми та задає напрямок їхньому спілкуванню. Ситуація непроста і минулого тижня з приводу неї відбулася чергова застріч, до якої я спробував підготувати ідеї щодо того, як її можна розрулити.
29. Як на мене, в першу чергу варто організувати альтернативний односторонній заїзд до будинків, проклавши його на межі територій ліцею та дитсадку - там за господарськими спорудами якраз є ніяк не задіяні корчі з пнями від колись зрізаних старих тополь. На перспективу в просторі між будинками можна облаштувати підземний паркінг, поіднавши наявні підземні парковки у одну систему, щоби максимально звільнити простір нагорі для людей та зелені.
30. Біля ліцею треба облаштувати нормальні спортивні майданчики, які могли би використовувати і його учні, і мешканці будинків, які тепер назавжди з цим ліцеєм пов'язані спільною територією.
31. Нагорі мали би залишитися лише невеликі гостьові парковки та односторонній проїзд. Решта простору - для людей.
32. В міжбудинковому просторі мало би бути значно більше зелені та простору для дозвілля.
33. Це дуже швидкі ескізи, тому накидав сюди вже готових елементів, просто щоби показати ідею.
34. А так міг би виглядати проїзд біля найбільшого будинку. Якщо розвернути паркування вздовж будинку та чергувати його з деревами, то виходить цілком прийнятна картина - досить широкий тротуар, зелень, односторонній проїзд (виїзд) на вул. Головатого.
35. Звісно, що це дуже швидка прикидка але, якщо буде розуміння між мешканцями будинків та іншими учасниками процесу, її можна буде доопрацьовувати та вдосконалювати.
