Бруківка проти асфальту

[alex_shutyuk]

Вулиці з бруківки це одна з найбільш поціновуваних рис міського середовища Львова. Майже духовна скрєпа. Туристи її обожнюють, як і львів'яни, що починають обурюватися при найменшій підозрі, що десь її кількість хочуть зменшити чи взагалі замінити на асфальт. Яскравий приклад - нещодавня новина про протести мешканців, що не дали будівельникам стелити асфальт на вулиці Богдана Хмельницького.
Міська влада загалом теж дуже поважає бруківку і на деяких вулицях при ремонті викладає її замість асфальту, аргументуючи це поверненням середовищу автентичного вигляду (наприклад на проспекті Свободи). Щоправда бруківка ця являє собою гранітні брили з величезними скругленнями граней, що вкупі з не надто акуратним викладанням робить вулиці після ремонту шумними для пішоходів та тряскими для водіїв та їхніх пасажирів.
Словом, в мене все більше почав закрадатися сумнів, що щось тут не так і щоби прояснити для себе ситуацію, я почав принагідно задавати питання "бруківка чи асфальт?" дотичним до теми іноземним спеціалістам, з якими випадала нагода спілкуватися. (Уточню, що питання саме про проїжджі частини вулиць, з великим транспортним потоком, як, наприклад, проспект Свободи). Наразі серед опитаних є:

• Мішель Шуппіссер (Цюріх, Швейцарія), співвласник фірми, що займається проектуванням вулиць;
• Торбен Гайнеман (Ляйпциг, Німеччина), начальник департаменту транспорту;
• Міхаель Шиндлер (Баден-Баден, Німеччина), колишній заступник керівника тамтешнього АТП;
• Готфрід Цантке (Бремен, Німеччина), колишній головний архітектор Бремена.

В декого з них таке питання спочатку викликало подив - про що тут взагалі дискутувати? І всі вони різними словами відповідали одне і те саме - на магістральних вулицях з великим транспортним потоком треба класти лише асфальт. Це суттєво зменшує шуми та вібрації, що негативно впливають на людей та будівлі. До того ж швидше та простіше в роботі. Тоді як логічне місце для використання бруківки це пішохідні та житлові зони, де машин або немає зовсім, або їхня швидкість та інтенсивність руху дуже мала. Тобто поділ "бруківка/асфальт" йде не по цінності чи старовинності забудови, а по тому, наскільки інтенсивний рух транспорту на вулиці.

Щоби не бути голослівним, я підібрав трохи фотоприкладів.

1. Почнемо зблизька. Прикордонний польський Перемишль. Пішохідна зона в центрі вистелена бруківкою.


2. Зовсім поряд жвава магістральна вулиця, вкрита асфальтом. Забудова довкола досить стара, як можна бачити.


3. Переміщуємося західніше. Краків, бруківка у пішохідному центрі (щоправда, наскільки рівно вона покладена - заздрощі беруть)


4. На магістральній вулиці поряд - асфальт.


5. Ще західніше - Вроцлав. Вуличка у пішохідному центрі, якою ходить трамвай та зрідка їздять машини мешканців з обмеженням швидкості 30 км/год. Бруківка.


6. Там же - магістральна вулиця довкола центру, що прямує до вокзалу. Такий собі гібрид наших Городоцької та проспекту Свободи. Автомобільні смуги заасфальтовано, довкола трамвайних колій викладено грубу бруківку, що робить їзду машиною по виділенці максимально непривабливою (в нас все з точністю до навпаки).


7. Ще фото з Вроцлава.


8. І ще Вроцлав.


9. Перетинаємо польсько-німецький кордон. Саша Сладкова та Мирослав Голяк крокують вкритим бруківочкою пішохідним центром Ляйпцига.


10. В цей же час вулиці з транспортом у Ляйпцигу виглядають так.


11. Чи так.


12. Чи ось так.


13. Сусіднє до Ляйпцига місто Галле, пішохідна вулиця.


14. Магістральна вулиця там же.


15. Центр Берліна. Фоток із забрукованими вулицями в себе не знайшов.


16. І наостанок - Стокгольм. Бруківка на пішохідній вулиці в центрі.


17. Тим часом магістральна вулиця наподалік вкрита асфальтом, причому не будь-де, а просто під вікнами королівського палацу. Гладенький шведський асфальт береже сон монарха.


18. Так що асфальт, то не завжди погано, а бруківка, то не завжди добре. Все залежить від обставин.