У попередньому дописі про Мальме ми
прогулялися сучасними районами, збудованими біля моря на місці колишніх промзон. Однак, чи показують вони справжню картину? Що не ховається за ними, наче за ширмою, зовсім інша реальність? Щоби знайти відповідь на ці питання, ми з
grishasergei купили квиток на довгий зелений автобус та поїхали у
Розенгорд - заселений емігрантами район на околиці, адже саме там, за словами Сергія, мало бути справжнє життя та справжній колорит.
1. Лише 15 хвилин їзди автобусом - і ми на місці. Назва
Розенгорд перекладається як "трояндова садиба". Зараз його площа складає 332 гектари, а населення - 23,5 тис. осіб. Більша частина будівель була збудована в проміжку між 1967 та 1973 роками. На самому початку кількість емігрантів у Розенгорді становила 18%, тоді як більшість складали шведські робітники. Однак по мірі закриття великих заводів ця пропорція кардинально змінилася - станом на 2012 рік тут було вже 86% емігрантів.
2. Найбільшими етнічними громадами Розенгорда зараз є іракці, колишні югослави, ліванці, боснійці, данці (несподівано), поляки, афганці, турки та пакистанці.
3. Час від часу тут трапляються зіткнення між кримінальним угрупуваннями та напади на поліцію та пожежників. У грудні 2008 року тут
спалахнув великий бунт з підпалами машин та кіосків, викликаний закриттям ісламського культурного центру. Навести порядок вдалося лише після того, як до Мальме надійшло поліцейське підкріплення зі Стокгольма та Гетеборгу.
4. У вільний же від емігрантських повстань час тут дуже спокійно та цивільно. Автобуси їздять виділеними смугами.
5. Підемо вглиб від центральної магістралі.
6. Дивує знак заборони проїзду до будинку велисипедами та скутерами, хоча сліди від автомобільних шин натякають, що сюди заїздять не лише роверами.
7. Цьому будинку вже, мабуть, більше сорока років.
8. Майданчик для викидання непотрібних речей.
9. Цікаво, що будуючи цей пролетарський по суті район у 70-х роках минулого століття, архітектори не забули про підземні паркінги.
10. Всередині кварталу також курсують автобуси.
11. Велодоріжка.
12. Є також офісні будівлі та припідняті на рівень другого поверху пішохідні зони. Все згідно тодішньої модерністичної архітектурної моди. Щоправда, якщо у Швеції вона вже відійшла, то у наших широтах досі не здається. Наприклад, дуже схожий район
зараз будують у Мінську.
13. Невеликий сквер. Плитка, як видно, пішла хвилями.
14. Місцеві делікатеси.
15. Вид з пішохідної тераси.
16. Схожий на фортецю поліцейський відділок. Схоже, що бавитись у скляну прозорість а-ля Грузія тут трохи небезпечно.
17. Вхід до житлового будинку.
18. Десь у цей момент почало ставати трохи нудно. Де всі люди? Де очікуваний колорит? Куди всі поховалися? Можна було б припустити, що всі на роботі, однак безробіття у Розенгорді сягає 60%, тому наврядчи. Скоріше всі сидять по хатах та дивляться телевізор.
19.
20. Футбольний майданчик. До речі, у Мальме народився Златан Ібрагімович.
21. Якісь самозахоплені городи.
22. Біля одного з будинків сміття чомусь було особливо багато.
23. Одні з основних ознак емігрантських кварталів - килими та сателітарки, за допомогою яких мешканці будинків боряться з асиміляцією підтримують культурний зв'язок з рідними краями.
24. Хтось викинув щось їстівне. Чайки з криками накидаються на їжу.
25.
26. Ще килим.
27. Дитячий майданчик.
28. Засклені балкони та сателітарки. Щоправда балкони, схоже, склять за типовим проектом, а сателітарки можна кріпити лише всередині балкона.
29. Вдалині видно криту велопарковку.
30. Символічна картика на стіні. Смаглява дівчинка ловить рибу. Судячи з виразу обличчя, погода їй не дуже подобається, але рук вона не опускає.
31. Здивувала відсутність грат на вікнах перших поверхів.
32.
33. Зустрілося кілька людей.
34.
35. Кільцева розв'язка з пішохідними мостами над нею.
36. Бібліотека з гратами на вікнах.
37. Спортивний майданчик з невеликим скеледромом.
38. Агітаційний пункт місцевої лівацької партії з роздачею значків та халявної кави. Їхня активність зрозуміла, адже саме тут живе їхній основний електорат, серед якого ідеї "забрати в багатих та поділити між бідними" користуються великою популярністю. Пригостилися кавою і ми.
39. Не встигли допити лівацьку каву, як за рогом побачили ось такий пікнік. Мужики спочатку трохи напружилися при появі камер, однак Сергій їх розговорив і за хвилину вони вже наливали нам у стакани з під кави самогон. Виявилися румунами, здається з Тімішоари. Щоправда, в процесі розмови вони показали себе типовими ватніками, що в принципі не стало несподіванкою.
40.
41. На цьому наша прогулянка околицями добігла завершення - йдемо на автобусну зупинку.
42. Та вертаємося в центр. Наступна розповідь буде саме про нього.
Дивіться також:
Прогулянка по Мальме (ч. 1) Прогулянка вірогідним майбутнім Прогулянки Ляйпцигом (ч. 3: Соціалістична спадщина)