Сентиментальна музична пауза
Коли я пішов до першого класу, мені подарували касетний магнітофон. Він був маленький, червоний і вмів перемотувати касету лише вперед. Зараз це звучатиме смішно, але тоді він здавався мені чимось неймовірно крутим та сучасним. Разом з магнітофоном було кілька безіменних касет, які я тоді заслухав буквально до дірок, запам'ятавши кожну мелодію та їх послідовність. Потім ці перші касети десь загубилися, а магнітофон поламався та відправився на смітник.
А вчора в кафешці з колонок почув одну з тих пісень зі старого магнітофону, з якої якраз починалася касета і яку не чув з тих пір. Я і тоді поняття не мав, хто це співає, а тепер тим більше. На слух запам'ятав слова приспіву, пошукав на Ютубі - і ось вона.
Переслуховую, прислухаючись до власних емоцій, згадую тодішні нехитрі докомп'ютерні розваги. Курча, а ніби вчора було.
А вчора в кафешці з колонок почув одну з тих пісень зі старого магнітофону, з якої якраз починалася касета і яку не чув з тих пір. Я і тоді поняття не мав, хто це співає, а тепер тим більше. На слух запам'ятав слова приспіву, пошукав на Ютубі - і ось вона.
Переслуховую, прислухаючись до власних емоцій, згадую тодішні нехитрі докомп'ютерні розваги. Курча, а ніби вчора було.
Click to view