Так, я знаю, вже кілька років щосуботи, коли маю можливість, слухаю її передачу. Не з усім згідний, але загалом дуже правильні прагматичні речі говорить. Ось, до речі, передача, частково присвячена Євромайдану та Януковичу. Особливо сподобалися слова про російські ЗМІ та Україну.
И что очень важно еще? Две вещи. Вот, одну я просто пересказываю с того, что сказал Венедиктов. Это то, что то, что сейчас показывает наше телевидение, оно... Мы только думаем, что телевидение - это для внутреннего пользования, потому что, ну, украинцев изображают как идиотов. Евромайданутые и так далее. И проблема в том, что это всё смотрят на Украине. И не только элита, которая там понимает, что она вышла не за бабки, не только те люди, которые вышли на Майдан, понимают, что их оскорбляют. А все видят, что оскорбляет наше телевидение всю украинскую нацию. Что всю украинскую нацию оно изображает как идиотов, да? Даже не одного отдельного Ющенко, а всю украинскую нацию.
И, конечно, какие это чудовищные будет иметь последствия, ну, просто страшно себе представить, потому что надо отдавать себе отчет в том, что Россия как империя в политическом смысле кончилась. Она может оставаться только как метрополия, как, скажем, оставалась метрополией Британская империя даже после своего роспуска. Но для того, чтобы это сделать, надо иметь культурную привлекательность, надо иметь идеологическую привлекательность.
Конечно, очень трудно быть привлекательным, если, ну, практически по отношению к Украине наше государственное телевидение позволяет себе практически расистские оскорбления.
Аби ж більшість донбасян й кримчан вважали, що це їх ображать. Вони не вважають себе українцями. Звісно не всі, але достатньо для узагальнення. Я за останній час став прибічником сепаратизму. Навіть пост хочеться якийсь написати про це.
Я реально не розумію чому ми повинні уживатись з людьми, які цього не хочуть. Добила мене фраза від знайомої з Донецька про те, що "вони нас кормят". Ну його в пень, якщо дорослі 30-річні люди, що мають дитину й самостійно заробляють на життя, так думають - то навіщо нам з ними жити? При наявності інтернету, де можна вивчити інфу зі всіх боків, вони дійсно так думають. Навіщо терпіти це сусідство ще 20 років, якщо за 20 років нічого не помінялось? Це ж ціле покоління встигло вирости.
Я от єдине, що не знаю, наскільки це більшість - тих, хто реально не вважає себе українцями. В Криму мабуть таки так. А от далі - хз. Може просто одні кричать голосніше за інших? Як мені казала знайома із Запоріжжя - більшість в них засуджує розгін майдану, але ніколи не піднімуться заявити про це вголос навіть в себе, не кажучи про поїздку в Київ. Просто тому, що пасивні і навіть за гроші не поїдуть, не те що за ідею. Хоча взагалі я теж останнім часом все бідьше думаю, що можливо є сенс розлучитися, як Чехія зі Словаччиною і час покаже, хто був правий. Можливо так було б краще для всіх.
Розділена таким добровільним чином держава зберегла б усякі плюшки типу безвізового режиму між половинками, економічну співпрацю і т.д. В той же час отримала б політичну самостійність і нарешті позбулась вічної ситуації виду "50:50", котра (згідно Вахтанга Кіпіані) дуже нам заважає рухатись хоч кудись.
Чехія з Словаччиною приклад не дуже, хоч б тому, що вони були штучно утвореною державою. З іншого боку - до них таких прецедентів теж не було. Тож ми могли б бути першопроходцями.
Ну і адміністративна реформа з максимальною децентралізацією - без цього ділись-не-ділись...
И что очень важно еще? Две вещи. Вот, одну я просто пересказываю с того, что сказал Венедиктов. Это то, что то, что сейчас показывает наше телевидение, оно... Мы только думаем, что телевидение - это для внутреннего пользования, потому что, ну, украинцев изображают как идиотов. Евромайданутые и так далее. И проблема в том, что это всё смотрят на Украине. И не только элита, которая там понимает, что она вышла не за бабки, не только те люди, которые вышли на Майдан, понимают, что их оскорбляют. А все видят, что оскорбляет наше телевидение всю украинскую нацию. Что всю украинскую нацию оно изображает как идиотов, да? Даже не одного отдельного Ющенко, а всю украинскую нацию.
И, конечно, какие это чудовищные будет иметь последствия, ну, просто страшно себе представить, потому что надо отдавать себе отчет в том, что Россия как империя в политическом смысле кончилась. Она может оставаться только как метрополия, как, скажем, оставалась метрополией Британская империя даже после своего роспуска. Но для того, чтобы это сделать, надо иметь культурную привлекательность, надо иметь идеологическую привлекательность.
Конечно, очень трудно быть привлекательным, если, ну, практически по отношению к Украине наше государственное телевидение позволяет себе практически расистские оскорбления.
Reply
Я реально не розумію чому ми повинні уживатись з людьми, які цього не хочуть. Добила мене фраза від знайомої з Донецька про те, що "вони нас кормят". Ну його в пень, якщо дорослі 30-річні люди, що мають дитину й самостійно заробляють на життя, так думають - то навіщо нам з ними жити? При наявності інтернету, де можна вивчити інфу зі всіх боків, вони дійсно так думають. Навіщо терпіти це сусідство ще 20 років, якщо за 20 років нічого не помінялось? Це ж ціле покоління встигло вирости.
Reply
Хоча взагалі я теж останнім часом все бідьше думаю, що можливо є сенс розлучитися, як Чехія зі Словаччиною і час покаже, хто був правий. Можливо так було б краще для всіх.
Reply
Розділена таким добровільним чином держава зберегла б усякі плюшки типу безвізового режиму між половинками, економічну співпрацю і т.д.
В той же час отримала б політичну самостійність і нарешті позбулась вічної ситуації виду "50:50", котра (згідно Вахтанга Кіпіані) дуже нам заважає рухатись хоч кудись.
Чехія з Словаччиною приклад не дуже, хоч б тому, що вони були штучно утвореною державою. З іншого боку - до них таких прецедентів теж не було. Тож ми могли б бути першопроходцями.
Ну і адміністративна реформа з максимальною децентралізацією - без цього ділись-не-ділись...
Мрії-мрії.
Reply
Reply
Leave a comment