Про наукові суперечки
картинка звідси
Нещодавно випадково став свідком одної "наукової" суперечки. Дискусія точилася довкола планування та історії одного з невеликих міст Львівської області. Один з учасників суперечки займався дослідженням історії цього міста, а другий був звідти родом і перший звернувся до другого за невеликою консультацією.
Але думка жителя міста, очевидно, не задовільнила очікувань дослідника, оскільки безапеляційно була оголошена маячнею невігласа, який не розуміється на тому, про що береться судити. Тепер вже настала черга для обурення того, хто мав необережність відповісти на питання ретивого дослідника - він поцікавився, яким чином той робить такі категоричні висновки, лише кілька секунд подивившись на одну стару карту і жодного разу не побувавши на місцевості. На це він отримав відповідь, що це є загальний науковий метод - досліднику не потрібно їхати на місце, достатньо лише піти в архів та вивчити там документи. До того ж сказане йде в розріз із загальноприйнятою думкою інших дослідників, яка є значно вагомішою, за маячню нікому не відомого невігласа без наукових ступенів.
Закінчилася ця суперечка, звісно, ображеним мовчанням обох її учасників.
Ось така от преамбула, яка наштовхнула мене на деякі роздуми.
Загалом вищеописаний випадок став для мене ілюстрацією, яка показує відмінність між справжньою наукою та псевдонаукою.
Адже справжня наука, на мою думку, це завжди пошук, це завжди сумнів. Це нескінченний процес висування нових гіпотез, дослідження винятків та виключень. Це розуміння того, що немає абсолютних істин та недоторканних авторитетів. Справжній науковець, випадково наштовхнувшись на явище, що не вписується в рамки загальновизнаних теорій, з потрійним натхненням поринає у його дослідження, немов голодний вовк накидується на поранену здобич. І в разі успіху нові відкриття розширюють технологічні можливості людства та дають новий поштовх прогресу.
Ну а псевдонаука в цей час з розумним виглядом надуває щоки, займаючись лише безкінечним множенням пустопорожніх дисертацій, що посилаються лише на старі підручники та одна на одну. Псевдонауковці дуже люблять різноманітні наукові звання та регалії та дуже поважають загальноприйняту думку, яка для них є беззаперечним авторитетом і піти проти якої означає поставити себе у незручне становище та піддати ризику бути викинутим із затишної псевдонаукової тусовки. А різноманітні незручні винятки та виключення в разі чого можна спокійно списати на помилку вимірювального прилада.
І якось дивно нагадувати таким "науковцям", що колись загальноприйнятою була думка, що Сонце обертається навколо Землі. І що ніколи з таким догматичним підходом не з'явилося б все те, до чого ми сьогодні так звикли, включно з комп'ютером, за допомогою якого я зараз пишу цей текст. І ще до речі подумалося, що така догматичність в науці та сліпа віра в правильність загальноприйнятої думки робить її занадто схожою на релігію, а це вже зовсім інша історія.