Jul 20, 2014 20:37
оступився
де спали як діти
стукав не потяг
віяв не вітер
ніхто не встигав
за останнім хлібом
рвався
на підніжку
порожні роти слідом
позіхали
пісні німі
ніби дроти над
голими деревами
пам'ять - тремтіла
мати тягла за руку
прапорець зовсім
безбарвний
палаючий був
не пам'ятаю
як на очах вигоряв
руки горіли
пальтечко
рване свистіло
рукавиці спадали
ніби ящірки
сніговики хоровод
по коліно у землі - водили
обличчя зповзало
чорне
вугілля
потворне
тоді це було
22.06.2014