Парадокс
Є в українській культурі дещо парадоксальне - зброя проти нищівної жари.
Парадокс полягає в тому, що зброя працює не зовні, а у нутрощах. Боже боронь - ніяких кондиціонерів та соку з льодом! Тому і вважається, що ця зброя - парадокс (багато парадоксів - лише видимість; майже всі парадокси, які не висмоктані з пальця, повертають вас до реальності). Подібне може бути переможене лише подібним - це знають ташкентські старці, які сидять у ватяних халатах та п'ють зелений чай.
Борщ, який щойно знятий із плити, - три хвилини настоятися і потім насипати у полумисок. Стручок червоного перцю, який потрібно кусати невеликими скибочками болю та насолоди. Пустеля Сахара із буряку та картоплі - розпечений пейзаж входить в людину. Розпечене з розпеченного. Овочевий свинець у горлянці - і ніяких опіків. Людина сама кличе пустелю, доброго Чужого, локус жари.
Саторі пустої миски, коли ти спливаєшь вологою - не поворухнувшися, не вимовивши ні слова. Перемога над Сонцем, над розплавленим асфальтом, над задухою.
Парадокс полягає в тому, що зброя працює не зовні, а у нутрощах. Боже боронь - ніяких кондиціонерів та соку з льодом! Тому і вважається, що ця зброя - парадокс (багато парадоксів - лише видимість; майже всі парадокси, які не висмоктані з пальця, повертають вас до реальності). Подібне може бути переможене лише подібним - це знають ташкентські старці, які сидять у ватяних халатах та п'ють зелений чай.
Борщ, який щойно знятий із плити, - три хвилини настоятися і потім насипати у полумисок. Стручок червоного перцю, який потрібно кусати невеликими скибочками болю та насолоди. Пустеля Сахара із буряку та картоплі - розпечений пейзаж входить в людину. Розпечене з розпеченного. Овочевий свинець у горлянці - і ніяких опіків. Людина сама кличе пустелю, доброго Чужого, локус жари.
Саторі пустої миски, коли ти спливаєшь вологою - не поворухнувшися, не вимовивши ні слова. Перемога над Сонцем, над розплавленим асфальтом, над задухою.