May 12, 2014 02:00
В цю лиху годину взявся читати класику, літераторів початку 19ст.
Байка-казка Гулака-Артемовського "Пан та собака" (2 декабря 1818 г.) місцями нереально доставляє:
"...То знов назад чимдуж, - щоб часом москалі
(А їх тогді було до хріна на селі),
Щоб москалі, мовляв, не вбрались до комори."
"Заснув Рябко, захріп,
аж ожеред трясеться.
Рябку й не сниться, не верзеться,
Що вже москалики в коморі й на дворі -
Скрізь нишпорять,
мов тут вони й господарі,
Що вовк ягнят, а тхір курчаток убирає."
Перлина:
"«Чорт би убив твого, Явтух, з панами батька,
І дядину, і дядька
За ласку їх!.. - сказав Рябко тут наодріз."
Ну і мораль байки:
"Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума угодити!"
*Для читателей из России: Москали - это не только и не столько русские, сколько солдатня, которая часто не имея средств к существованию, побираясь, обворовывала местное население.
література