«Розумний, аж страшно!»(с)
На цей раз нічого особистого. Це не про когось. Про всіх нас. Про людство. Про Homo, їтіть його, sapiens’а.
Зараз нас запевняють, що Земля існує десь приблизно 3,5 млрд. років. І якщо весь це час прийняти умовно, в якості масштабу часу, за добу, тобто 24 години, то людина у більш-меньш пристойному вигляді, з яким не соромно себе порівняти, існую аж… 2 секунди!!!
Це ще не вражає? Тоді порахуємо далі. Із цих десь там 20 000 років (цифра дуже і дуже умовна, якщо часом не суперечлива), коли наші предки почали претендувати на звання розумників, тільки не набагато більше 100 років назад Homo, той, що sapiens, по-дорослому врізав кулаком в обличчя матінки Землі з криком «Я тут господар!».
Ну, він і раніше не сидів, склавши руки, але все більше якось с матусею не дуже і конфліктував. Будував щось на ній, копирсався в ній, навіть нівечив потихеньку її надра і природу, але вона йому, дивлячись, які він може майструвати чудеса світу, по-материнському пробачала. Іще й кормила.
Ще раз повернімося до арифметики. Якщо у тому ж масштабі часу підрахувати, скільки ж ця сотня років «господарювання» займає, то буде усього 0,005 секунди. Це з усієї доби - історії Землі!!!
І ось за цей мікроскопічний час ці розумники зробили з Землею таке, що на тверезу голову деякі з них вже починають терти лоба: Ё-ё-ёооо….
Оскільки це не лекція про екологію (залишу цю тему для тих, хто виступає з трибуни з натурального китайського каменю), то про шкоду природі далі не буду.
Не буду навіть про головну розвагу розумників протягом усіх 20 тисяч років - про війни. Хоча тут якраз досягнута майже межа досконалості. Що може бути розумніше, крім як отримати змогу за декілька хвилин перетворити усе живе на радіоактивну смаженину.
Просто іноді хочеться поглянути на це все неподобство неначебто збоку. Поставити себе на місце стороннього споглядача. От що б він зробив з цими паскудними розумниками, якби він прилетів звідкись здалеку і неупереджено подивився, що ці земні паразити тут витворяють. Скоріш за все, подумав би банальними «земними» словами: «І яка ж з вас для світу користь, крім шкоди?».
Бо дуже схоже, що усіляка гидота (віруси, клопи, прусаки, колорадські жуки, пацюки і т. ін.) здалася б у порівнянні з цими розумниками невинними створіннями.
І коли після цього перечитати пророцтва щодо Апокаліпсису, то думаєш: «Не знаю, звідки Він все наперед знав. Але чомусь, нехай пробачить мені цю надмірну самовпевненість чи навіть блюзнірство, здається, що я Його щодо такого рішення ой як розумію…».
Зараз нас запевняють, що Земля існує десь приблизно 3,5 млрд. років. І якщо весь це час прийняти умовно, в якості масштабу часу, за добу, тобто 24 години, то людина у більш-меньш пристойному вигляді, з яким не соромно себе порівняти, існую аж… 2 секунди!!!
Це ще не вражає? Тоді порахуємо далі. Із цих десь там 20 000 років (цифра дуже і дуже умовна, якщо часом не суперечлива), коли наші предки почали претендувати на звання розумників, тільки не набагато більше 100 років назад Homo, той, що sapiens, по-дорослому врізав кулаком в обличчя матінки Землі з криком «Я тут господар!».
Ну, він і раніше не сидів, склавши руки, але все більше якось с матусею не дуже і конфліктував. Будував щось на ній, копирсався в ній, навіть нівечив потихеньку її надра і природу, але вона йому, дивлячись, які він може майструвати чудеса світу, по-материнському пробачала. Іще й кормила.
Ще раз повернімося до арифметики. Якщо у тому ж масштабі часу підрахувати, скільки ж ця сотня років «господарювання» займає, то буде усього 0,005 секунди. Це з усієї доби - історії Землі!!!
І ось за цей мікроскопічний час ці розумники зробили з Землею таке, що на тверезу голову деякі з них вже починають терти лоба: Ё-ё-ёооо….
Оскільки це не лекція про екологію (залишу цю тему для тих, хто виступає з трибуни з натурального китайського каменю), то про шкоду природі далі не буду.
Не буду навіть про головну розвагу розумників протягом усіх 20 тисяч років - про війни. Хоча тут якраз досягнута майже межа досконалості. Що може бути розумніше, крім як отримати змогу за декілька хвилин перетворити усе живе на радіоактивну смаженину.
Просто іноді хочеться поглянути на це все неподобство неначебто збоку. Поставити себе на місце стороннього споглядача. От що б він зробив з цими паскудними розумниками, якби він прилетів звідкись здалеку і неупереджено подивився, що ці земні паразити тут витворяють. Скоріш за все, подумав би банальними «земними» словами: «І яка ж з вас для світу користь, крім шкоди?».
Бо дуже схоже, що усіляка гидота (віруси, клопи, прусаки, колорадські жуки, пацюки і т. ін.) здалася б у порівнянні з цими розумниками невинними створіннями.
І коли після цього перечитати пророцтва щодо Апокаліпсису, то думаєш: «Не знаю, звідки Він все наперед знав. Але чомусь, нехай пробачить мені цю надмірну самовпевненість чи навіть блюзнірство, здається, що я Його щодо такого рішення ой як розумію…».