Збулась моя давнішня мрія побувати в пішому поході Карпатськими горами :). Дорога наша лежала до найвищої вершини Національного природного парку "Синевир" - гори Стримби (1719 м.) . Та хоч похід продовжувався всього два дні, довелося багато побачити та пережити, не даремно цю вершину прозвали "Дволика" :).
1.
Маршрут наш почався від залізничної станції Воловець. До початку підйому на Стримбу, селища Колочава, звідси майже 70 кілометрів, тому вискочивши швидко з потяга починаємо шукати транспорт. Таксі хочуть багатенько, тому вирішуємо трохи зекономиити та дістатися спочатку автобусом до Міжгір'я, а потім вже до Колочави під'їхати машиною.
2.Через якихось півтори години ми вже починаємо підйом з мальовничого селища Колочава :).
3. Стримба нас зустрічає проливним дощем та густим туманом...
Промокші продовжуємо підйом далі. По дорозі зустрічаємо групу із чотирьох туристів, яким також не дуже пощастило з погодою :). Доходимо з ними до озера на сідловині (1580м.) між г. Стримба та г. Стрименіс, та починаємо відчувати що замеразємо. Дощ та туман стають все сильнішим. Тому розвертаємося та хутко починаємо скидувати висоту, незабаром знаходимо підходящу галявину та ставимо намета. Відігрівшись трохи в спальнику вилажу на фотосесію :) .
4.
5.
6.
7.
8.
Поки бродив в тумані, під вечір починає розвиднюватися, відкриваючи взору чудові гірські краєвиди.
9.
10.
11.
12. Сусід Стримби, г. Стрименіс (1652 м.) :
13. На задньому плані хр. Полонина красна :
14.
15. Горганський ліс :
16. Озеро на сідловині:
17.
18. г. Стрименіс та озеро на сідловині з підніжжя Стримби :
19.
20.
21. Ось і настав вечір:
На слідуючий день благополучно проспавши світанок без проблем піднімаємося на вершину :). Лиш легенький вітерець зустрічає нас.
22. г. Стримба (1719 м.)
Далі був спуск, який мені дався тяжче ніж підйом :) та дорога додому. Ось така вона багатолика Стримба, яка запам'ятається мені назавжди густим туманом, слизьким камінням та вирваними с корінням деревами.
Дякую за увагу!