З пісни слів...

Dec 03, 2011 22:42

Весь день намагався згадати свій сон. Увечері, коли більш-менш все заспокоїлося, він виявився дуже яскраво.

Снилися бляді. Як з малюнку. Вульгарні до неможливості, вони міркували про світовий порядок, про проблеми України, про те, хто нарешті правий і чи ставили вони свічки на підвіконня двадцять шостого. Я це жваво представив - робоча кімната, ліжко три на три, шафка, поруч підвіконня і ... пара свічок-таблеток.

Вони курили тонкі довгі сигарети, я навіть не знаю що саме, закидали ногу-на ногу, через що їх шкіряні спідниці перетворювалися на задерті пов'язки на стегнах.

Вони обговорювали призначення Могильова до Криму, річницю референдуму і засуджували Калашниківській демарш на Майдані.

Вони дуже жваво малювали між собою образ пристрасного революціонера Данилюка і ананаси на Банковій від КУПРу.

Вони голосно сперечалися, сміялися, лаялися і знову сперечалися. Чи мала право міліція та МНС у Донецьку вбивати шахтаря? Саме так - чи мали право... вбивати?..
Сперечалися, чи буде Україна в Євро, або така радість тим нафіг не потрібна.

Сперечалися, скільки грошей принесе Євро-2012, і наскількі це добре це буде для України...

Вони сперечалися досить явно, голосно і, цілком патріотично.

Але вони були бляді і цим було все зрозуміло.

Забавное, Записки на манжетах, Зарисовки

Previous post Next post
Up