Закон О Голодоморе 1932-1933 годов в Украине (Укр, Рус)
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Голодомор 1932-1933 років в Україні
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 50, ст.504)
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
вшановуючи пам'ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років в Україні та його наслідків;
шануючи всіх громадян, які пережили цю страшну трагедію в історії Українського народу;
усвідомлюючи моральний обов'язок перед минулими та наступними поколіннями українців і визнаючи необхідність відновлення історичної
справедливості, утвердження в суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства;
відзначаючи, що трагедія Голодомору 1932-1933 років в Україні офіційно заперечувалася владою СРСР протягом багатьох десятиріч;
засуджуючи злочинні дії тоталітарного режиму СРСР, спрямовані на організацію Голодомору, наслідком яких стало знищення мільйонів людей, руйнування соціальних основ Українського народу, його вікових традицій, духовної культури і етнічної самобутності;
співчуваючи іншим народам колишнього СРСР, які зазнали жертв внаслідок Голодомору;
високо цінуючи солідарність та підтримку міжнародної спільноти у засудженні Голодомору 1932-1933 років в Україні, що відображено в актах парламентів Австралії, Аргентинської Республіки, Республіки Грузія, Естонської Республіки, Італійської Республіки, Канади, Литовської Республіки, Республіки Польща, Сполучених Штатів Америки, Угорської Республіки, а також у розповсюдженій як офіційний документ 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Спільній заяві з нагоди 70-х роковин Голодомору - Великого голоду 1932-1933 років в Україні, яку підписали Аргентинська Республіка, Азербайджанська Республіка, Народна Республіка Бангладеш, Республіка Білорусь, Республіка Бенін, Республіка Боснія і Герцеговина, Республіка Гватемала, Республіка Грузія, Арабська Республіка Єгипет, Ісламська Республіка Іран, Республіка Казахстан, Канада, Держава Катар, Киргизька Республіка, Держава Кувейт, Республіка Македонія, Монголія, Республіка Науру, Королівство Непал, Об'єднані Арабські Емірати, Ісламська Республіка Пакистан, Республіка Перу, Південно-Африканська Республіка, Республіка Корея, Республіка Молдова, Російська Федерація, Королівство Саудівська Аравія, Сирійська Арабська Республіка, Сполучені Штати Америки, Республіка Судан, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Демократична Республіка Тимор-Лешті, Республіка Узбекистан, Україна та Ямайка, а також підтримали Австралія, Держава Ізраїль, Республіка Сербія і Чорногорія та 25 держав - членів Європейського Союзу;
виходячи з Рекомендацій парламентських слухань щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, схвалених Постановою Верховної Ради України від 6 березня 2003 року N 607-IV, та Звернення до Українського народу учасників спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, схваленого Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2003 року N 789-IV, в якому Голодомор визнається актом геноциду Українського народу як наслідок зумисних дій тоталітарного репресивного сталінського режиму, спрямованих на масове знищення частини українського та інших народів колишнього СРСР;
визнаючи Голодомор 1932-1933 років в Україні відповідно до Конвенції від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього як цілеспрямований акт масового знищення людей, приймає цей Закон.
Стаття 1. Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом Українського народу.
Стаття 2. Публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним.
Стаття 3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані:
брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
- сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та культури, поширенню інформації про Голодомор 1932-1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України;
- вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932-1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних знаків жертвам Голодомору;
- забезпечувати в установленому порядку доступ наукових та громадських установ і організацій, вчених, окремих громадян, які досліджують проблеми Голодомору 1932-1933 років в Україні та його наслідки, до архівних та інших матеріалів з питань, що стосуються Голодомору.
Стаття 4. Держава забезпечує умови для проведення досліджень та здійснення заходів з увічнення пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні на основі відповідної загальнодержавної програми, кошти на виконання якої щорічно передбачаються в Державному бюджеті України.
Стаття 5. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
1) визначити статус і функції Українського інституту національної пам'яті та забезпечити його утримання за рахунок коштів державного бюджету як спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
2) у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону;
3) вирішити в установленому порядку за участю Київської міської державної адміністрації питання щодо спорудження у м. Києві до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 28 листопада 2006 року N 376-V
З А К О Н У К Р А И Н Ы
О Голодоморе 1932-1933 годов в Украине
(Ведомости Верховной Рады Украины (ВВР), 2006, N 50, ст.504)
Верховная Рада Украины п о с т а н о в л я е т:
чтя память миллионов соотечественников, ставших жертвами Голодомора 1932-1933 годов в Украине и его последствий;
уважая всех граждан, переживших эту страшную трагедию в истории Украинского народа;
сознавая моральный долг перед прошлыми и грядущими поколениями украинцев и признавая необходимость восстановления исторической справедливости, утверждения в обществе нетерпимости к любым проявлениям насилия;
отмечая, что трагедия Голодомора 1932-1933 годов в Украине официально отрицалась властью СССР в течение многих десятилетий;
осуждая преступные действия тоталитарного режима СССР, направленные на организацию Голодомора, следствием которых стало уничтожение миллионов людей, разрушение социальных основ Украинского народа, его вековых традиций, духовной культуры и этнической самобытности;
сочувствуя другим народам бывшего СССР, которые понесли жертвы в результате Голодомора;
высоко ценя солидарность и поддержку международного сообщества в осуждении Голодомора 1932-1933 годов в Украине, что отражено в актах парламентов Австралии, Аргентинской Республики, Республики Грузия, Эстонской Республики, Итальянской Республики, Канады, Литовской Республики, Республики Польша, Соединенных Штатов Америки, Венгерской Республики, а также в распространенном в качестве официального документа 58-й сессии Генеральной Ассамблеи ООН Совместном заявлении по случаю 70-й годовщины Голодомора - Великого голода 1932-1933 годов в Украине, которое подписали Аргентинская Республика, Азербайджанская Республика, Народная Республика Бангладеш, Республика Беларусь, Республика Бенин, Республика Босния и Герцеговина, Республика Гватемала, Республика Грузия, Арабская Республика Египет, Исламская Республика Иран, Республика Казахстан, Канада, Государство Катар, Киргизская Республика, Государство Кувейт, Республика Македония, Монголия, Республика Науру, Королевство Непал, Объединенные Арабские Эмираты, Исламская Республика Пакистан, Республика Перу, ЮАР, Республика Корея, Республика Молдова, Российская Федерация, Королевство Саудовская Аравия, Сирийская Арабская Республика, Соединенные Штаты Америки, Республика Судан, Республика Таджикистан, Туркменистан, Демократическая Республика Тимор-Лешти, Республика Узбекистан, Украина и Ямайка, а также поддержали Австралия, Государство Израиль, Республика Сербия и Черногория и 25 государств - членов Европейского Союза;
исходя из Рекомендаций парламентских слушаний по чествованию памяти жертв Голодомора 1932-1933 годов, одобренных Постановлением Верховной Рады Украины от 6 марта 2003 N 607-IV, и Обращения к Украинскому народу участников специального заседания Верховной Рады Украины 14 мая 2003 по чествованию памяти жертв Голодомора 1932-1933 годов, одобренного Постановлением Верховной Рады Украины от 15 мая 2003 N 789-IV, в котором Голодомор признается актом геноцида Украинского народа как следствие умышленных действий тоталитарного репрессивного сталинского режима, направленных на массовое уничтожение части украинского и других народов бывшего СССР;
признавая Голодомор 1932-1933 годов в Украине в соответствии с Конвенцией от 9 декабря 1948 о предупреждении преступления геноцида и наказании за него как целенаправленный акт массового уничтожения людей, принимает этот Закон.
Статья 1. Голодомор 1932-1933 годов в Украине является геноцидом Украинского народа.
Статья 2. Публичное отрицание Голодомора 1932-1933 годов в Украине признается надругательством над памятью миллионов жертв Голодомора, унижением достоинства Украинского народа и является противоправным.
Статья 3. Органы государственной власти и органы местного самоуправления в соответствии со своими полномочиями обязаны:
- участвовать в формировании и реализации государственной политики в сфере восстановления и сохранения национальной памяти украинского народа.
- способствовать консолидации и развитию украинской нации, ее исторического сознания и культуры, распространению информации о Голодоморе 1932-1933 годов в Украине среди граждан Украины и мировой общественности, обеспечивать изучение трагедии Голодомора в учебных заведениях Украины;
- принимать меры по увековечению памяти жертв и пострадавших от Голодомора 1932-1933 годов в Украине, в том числе сооружение в населенных пунктах мемориалов памяти и установлению памятных знаков жертвам Голодомора;
- обеспечивать в установленном порядке доступ научных и общественных учреждений и организаций, ученых, отдельных граждан, исследующих проблемы Голодомора 1932-1933 годов в Украине и его последствия, к архивным и другим материалам по вопросам, касающимся Голодомора.
Статья 4. Государство обеспечивает условия для проведения исследований и осуществления мероприятий по увековечению памяти жертв Голодомора 1932-1933 годов в Украине на основе соответствующей общегосударственной программы, средства на выполнение которой ежегодно предусматриваются в Государственном бюджете Украины.
Статья 5. Заключительные положения
1. Настоящий Закон вступает в силу со дня его опубликования.
2. Кабинету Министров Украины:
1) определить статус и функции Украинского института национальной памяти и обеспечить его содержание за счет средств государственного бюджета как специального уполномоченного центрального органа исполнительной власти в сфере восстановления и сохранения национальной памяти Украинского народа;
2) в трехмесячный срок со дня вступления в силу настоящего Закона:
представить на рассмотрение Верховной Рады Украины предложения по приведению законодательных актов Украины в соответствие с настоящим Законом;
привести свои нормативно-правовые акты в соответствие с настоящим Законом;
обеспечить пересмотр и отмену органами исполнительной власти принятых ими нормативно-правовых актов, не соответствующих настоящему Закону;
3) решить в установленном порядке при участии Киевской городской государственной администрации вопрос о сооружении в г. Киеве к 75-й годовщине Голодомора 1932-1933 годов в Украине Мемориала памяти жертв голодоморов в Украине.
Президент Украины В. ЮЩЕНКО
г. Киев, 28 ноября 2006 N 376-V