Увидела
dkronkin случайно в комментах, зашла к нему в журнал посмотреть что за человек (виновата моя "эмпатия", очень устаю от этого часто: всех же "эмпачу", пытаюсь понять, и даже сочувсвую, даже если мы по разные стороны "баррикад" сейчас). В его журнале увидела одну запись с цитатой из Башлачёва, оставила вот этот комментарий
(
Read more... )
Всё-таки Гугло-первод на голову выше чем Промт или Яндекс-перводчики:
---------------------------------- оригинал -------------------------------------------
Гей була в мене коняка
Тай коняка розбишака
Була шабля ще й рушниця |
Ще й дівчина чарівниця | (2)
Ту коняку турки вбили
Ляхи шаблю пощербили
І рушниця поламалась |
І дівчина відцуралась | (2)
За буджацькими степами
Їдуть наші з бунчуками
А я з плугом і з косою |
Понад нивою сухою | (2)
Гей гей-гей мій чорний воле
Степ широкий стерня коле
Вітер віє повіває |
Казаночок закипає | (2)
Гей хто в полі озовися
Гей хто в лісі одкликнися
Йдіть до мене вечеряти |
Серце моє звеселяти | (2)
Зук луна, за лугом гине
Казаночок стигне стигне
Вітер віє повіває |
Казаночок застигає | (2)
Яків Іванович Щоголев народився 5 листопада (24 жовтня ст. ст.) 1823 р. в м. Охтирці на Харківщині в родині дрібного службовця. Закінчив гімназію та історико-філологічний факультет Харківського університету, займав різні незначні посади у Харкові.
Поетичну діяльність розпочав ще в гімназії під впливом творів Пушкіна, Лєрмонтова, Жуковського. В університеті захоплювався поезією харківських романтиків. Як поет плідно працював у 70-80-х рр. 1883 р. вийшла перша збірка його поезій «Ворскло». Був людиною поміркованих поглядів, далекий від складних суспільних процесів свого часу. Проте співчував народному горю, з любов'ю змальовував реалістичні типи з середовища простого народу.
Майстерно володів поетичною технікою. Його поезії відзначаються яскравою образністю, мелодійністю, багатством мови. Помер письменник 8 червня (27 травня ст. ст.) 1898 р. в Харкові.
---------------------------------- гугло-перевод ------------------------------------
Эй была у меня лошадь
Тай лошади разбойника
Была сабля еще и ружьё |
Еще и девушка волшебница (2)
Ту лошадь турки убили
Ляхи саблю пощербили
И ружье сломалось |
И девушка отреклась | (2)
За буджацкими степями
Едут наши с бунчуками
А я с плугом и с косой
Более нивой сухой | (2)
гей гей-гей мой черный воли
Степь широкая стерня коле
Ветер дует |
Котелок закипает | (2)
Эй кто в поле отзовись
Эй кто в лесу отзовись
Идите ко мне ужинать
Сердце мое веселить | (2)
Звук эхо, за лугом погибает
Котелок стынет стынет
Ветер дует |
Котелочек застывает | (2)
Яков Иванович Щеголев родился 5 ноября (24 октября ст. ст.) 1823 г. в г. Ахтырке на Харьковщине в семье мелкого служащего. Окончил гимназию и историко-филологический факультет Харьковского университета, занимал разные незначительные должности в Харькове.
Поэтическую деятельность начал еще в гимназии под влиянием произведений Пушкина, Лермонтова, Жуковского. В университете увлекался поэзией харьковских романтиков. Как поэт плодотворно работал в 70-80-х гг. 1883 г. вышел первый сборник его стихов «Ворскло». Был человеком умеренных взглядов, далек от сложных общественных процессов своего времени. Однако сочувствовал народному горю, с любовью изображал реалистические типы из среды простого народа.
Искусно владел поэтической техникой. Его поэзии отличаются яркой образностью, мелодичностью, богатством языка. Умер писатель 8 июня (27 мая ст. ст.) 1898 г. в Харькове.
-------------------------------------------------------------------------------------------
Reply
Leave a comment