Заледве я встиг написати статтю на конкурс “Ціна щастя”, як отримав запрошення (!) спробувати свої сили у ще одному конкурсі, який називається
«Ностальгия вебмастера» і, хоч не може похвалитися великим призовим фондом, так само вартий уваги хоч би тому, що я маю схильність впадати у ностальгію досить регулярно. Фактично це - шанс отримати якийсь зиск із постійного ниття про те, що раніше трава була зеленіша.
Зізнаюся чесно: я трохи почитав роботи інших учасників і переважно там ідеться про дитинство. Тут все зрозуміло, адже дитинство - золота пора, коли у тебе мінімум обов’язків, а життям твоїм опікуються дорослі. Батьки, які здебільшого не мають жодних недоліків і завжди видаються мало не аватарами Бога на землі. Про таку
ностальгію я вже писав на самому початку існування свого блогу; це ностальгія про часи, коли ми нічого не вирішували.
Read the rest of this entry » Кросспост із
Думки вголос.