Базарно-чайовий парадокс
Ходив учора з друзями в одну потенційно ґламурну кафушку на пиво. Отам і згадав про одне питаннячко на засипку, яке мучило мене досить давно.
От чому на базарі люди торгуються за якусь гривну-другу, в магазині купують по карточках зі знижкою декілька відсотків мало не носовички навіть, а от в кафе офіціантам “на чай” залишити десятку - елементарно. Тому що так прийнято: на базарі треба торгуватися а в кафе давати чайові? Чи, може, з якогось принципу?
Я не говорю про тих, хто реально не має грошей (бо вони і в кафушках не сидять), а про пресічну більшість.
Кросспост із Думки вголос.