Feb 22, 2013 22:00
от Ирки Роик, сташноталантливой юной красавицы-собратки по перу
Тане день передмість - свіжо ляпає сніг
на обличчя соборів. Із храму
віра мовчки ступа, так ступа за поріг,
як ступали Єва з Адамом.
Кольори, мов на карті - лани і блакить,
я торкаю палітри волосся
Віра в тебе, мов слава, біжить і біжить
і хвилює будинків колосся.
Кресне лід передсерць - заливає вода
руки в*яже залізо утоми.
Віра ж крила свої розмина, розправля
і у щасті тривкому тоне.