(no subject)
ТАНЦІ ПО КОЛУ
Ти бачиш долонею зустрічні руки,
ти чуєш ступнею вібрацію бруку,
та надто важко тобі даються
облич тротуари.
Знаходиш очі, немов монети
ребром доверху. Коли і де ти
себе зустрінеш? На цьому місці
цієї миті.
Обличчя різні, мов Міста кахлі.
Із них збираєш себе по краплі.
Але на завтра цього замало
й на дощ порядний.
Мов божевільний, рушаєш в сутінь
шукати в інших своєї суті,
але не можеш переступити
за межі плоті.
Галина Крук, 1992