Німеччина на перший дотик. Айнс.
У Німеччині я вперше. Мабуть, саме тому мене так дивують усі дрібниці навколо - тут все зовсім не так, як вдома. Щосекунди порівнюю, вражаюся, інколи переймаюся, а інколи - приємно дивуюся тому, що відбувається навколо. От, наприклад…
З аеропорту до міста без проблем
Отож, перший крок з літака зроблено. Я у берлінському аеропорту Шонефельд. На щастя, мені не доведеться шукати таксі, аби дістатися центру міста - неподалік від аеропорту зупинка приміського поїзда, і вже за 5 хвилин я сиджу в ньому. Окрім зручності пересування, приємно вражають ще два моменти: по-перше, вагони двоповерхові, отож я поспішаю на другий поверх, щоб відчути себе майже як під час прогулянки туристичним автобусом по Лондону. По-друге, я дізнаюся, що за декілька станцій з цього поїзда можна пересісти на лінію метро. І… менш ніж за 20 хвилин я вже у центрі Берліну.
Це дуже зручно - навіть якщо в тебе немає власної машини, а треба їхати до міста або в аеропорт вночі, не потрібно замовляти таксі - дістатися аеропорту можна цілодобово виключно за допомогою громадського транспорту. Згадую Київ, аеропорт Бориспіль з жадібними таксистами та спеціальним автобусом, який прямує до аеропорту тільки з центрального вокзалу. Так, тут німецький сервіс - безперечний переможець.
Мінус перевірки, плюс штрафи
Заходжу до метро і одразу починаю шукати очима турнікети. Але ні, їх немає! Ти просто виходиш на платформу та сідаєш на потрібний поїзд. Щодо квитків - їх можна придбати на кожній станції перед входом до метро або безпосередньо на платформі, можна оформити проїзний навіть в аеропорту.
Вартість квитків… трошки кусається. Одноразова поїздка - 2,5 євро. Ще є різні варіанти оформлення проїзних хоч на день, хоч на тиждень, хоч на місяць. Дешевше також обходяться групові поїздки до п’яти людей, але це не мій випадок. Проте навіть з усіма знижками громадський транспорт дуже дорогий! - мабуть, тому тут так багато людей віддають перевагу велосипедам.
Інколи прокидається бажання квиток не купувати зовсім, тим більше що ймовірність перевірки мінімальна. Але ж сума штрафу кругленька - від 30 до 50 євро. Та й взагалі приємніше з квитком заходити до вагону, навряд чи добропорядні німці дозволяють собі подібну «економію».
Я придбала проїзний на тиждень за 35 євро. Проте мене жоден раз не перевірили на наявність квитка. Може, краще було б поїздити зайцем? )