Чорна Богиня
Ну і щоб трохи відволіктися від непереборноï тяги наших еліт до всякого роду Руïн і УНР....
Пам'ятаєте, я якось говорила про одну чарівну пані зі Сходу? Ось цю?
Я на днях ïï товаришку побачила, та таку, що очей не відвести! Знайомтеся!
Фото із схематичним зображенням швів, які важко розгледіти через товсту фактурну нитку - так краще видно, що за краля :).
КРАСА! Вона мене просто зачарувала. Моя улюблениця :)
А ось зараз ви зрозумієте, звідки вона взялась і де вона "ожила".
Як видно, сорочка 20 років, але сам орнамент зашитий традиційними швами, а отже набагато давніший.
І до купи до неï два рукава (ви вже здогадались, де саме на рукаві мають бути ці фрагменти?) із Чернівецьких сорочок кінця 19 ст.
До речі, зверніть увагу, що в однієï ручки вниз, а в другоï - верхні догори у характерному захисному жесті :)
Ну от не питайте чому :) Вважається, що підняті догори руки - це жест захисту когось. Згадайте зображення Оранти із Софіï Киïвськоï. ))
І наприкінець цікава гра : "Знайди Богиню" :)
[Знайшли? Дивимось, читаємо :)]
Що цікаво нам? Оцю фігурку ще можна назвати Рожаниця - бачите, одразу видно, що в неï, гммм, щось народжується, вона в пологовій позі і ручки до низу. Насправді це не якась інша Богиня-Берегиня, а та сама, тільки в специфічній іпостасі. І от саме таке бачення/зображення є більш давнім і архаïчним, а не сформованим під чиïмось впливом. Взагалі це дуже типове зображення (жінка в позі пологів - не дивуйтесь, найдавніша найпоширеніша пологова поза - саме сидячи) для безлічі первісних культур по всьому світу. Для всіх, мабудь. Саме з таких фігур вийшла і іранська змієнога пані, і скіфська матір, і докотилися до наших днів ікони Божоï Матері, чого вже там. Саме тому так легко і природньо інші культури спокійно переймали жіночу іконографію інших культур (від розвиненіших до менш розвинених). Просто от хочу звернути вашу увагу на 3 типи образів Берегині, що я констатую в укр. нар. прикладному мистецтві : більш архаïчна Рожаниця; Берегиня із піднятими руками; гібридні варіанти
П.С. Чорна Богиня із книги Покусінських "Борщівська народна сорочка. Колекція Борщівського краєзнавчого музею". Чернівецькі із книги Захарчук-Чугай "Украïнська народна вишивка. Західні області УРСР". Останнє фото з інтернету (точніше Вікіпедіï) - музей Івана Гончара, сама сорочка з Вінницькоï області.
Пам'ятаєте, я якось говорила про одну чарівну пані зі Сходу? Ось цю?
Я на днях ïï товаришку побачила, та таку, що очей не відвести! Знайомтеся!
Фото із схематичним зображенням швів, які важко розгледіти через товсту фактурну нитку - так краще видно, що за краля :).
КРАСА! Вона мене просто зачарувала. Моя улюблениця :)
А ось зараз ви зрозумієте, звідки вона взялась і де вона "ожила".
Як видно, сорочка 20 років, але сам орнамент зашитий традиційними швами, а отже набагато давніший.
І до купи до неï два рукава (ви вже здогадались, де саме на рукаві мають бути ці фрагменти?) із Чернівецьких сорочок кінця 19 ст.
До речі, зверніть увагу, що в однієï ручки вниз, а в другоï - верхні догори у характерному захисному жесті :)
Ну от не питайте чому :) Вважається, що підняті догори руки - це жест захисту когось. Згадайте зображення Оранти із Софіï Киïвськоï. ))
І наприкінець цікава гра : "Знайди Богиню" :)
[Знайшли? Дивимось, читаємо :)]
Що цікаво нам? Оцю фігурку ще можна назвати Рожаниця - бачите, одразу видно, що в неï, гммм, щось народжується, вона в пологовій позі і ручки до низу. Насправді це не якась інша Богиня-Берегиня, а та сама, тільки в специфічній іпостасі. І от саме таке бачення/зображення є більш давнім і архаïчним, а не сформованим під чиïмось впливом. Взагалі це дуже типове зображення (жінка в позі пологів - не дивуйтесь, найдавніша найпоширеніша пологова поза - саме сидячи) для безлічі первісних культур по всьому світу. Для всіх, мабудь. Саме з таких фігур вийшла і іранська змієнога пані, і скіфська матір, і докотилися до наших днів ікони Божоï Матері, чого вже там. Саме тому так легко і природньо інші культури спокійно переймали жіночу іконографію інших культур (від розвиненіших до менш розвинених). Просто от хочу звернути вашу увагу на 3 типи образів Берегині, що я констатую в укр. нар. прикладному мистецтві : більш архаïчна Рожаниця; Берегиня із піднятими руками; гібридні варіанти
П.С. Чорна Богиня із книги Покусінських "Борщівська народна сорочка. Колекція Борщівського краєзнавчого музею". Чернівецькі із книги Захарчук-Чугай "Украïнська народна вишивка. Західні області УРСР". Останнє фото з інтернету (точніше Вікіпедіï) - музей Івана Гончара, сама сорочка з Вінницькоï області.