СИМОН ПЕТЛЮРА. НОВІ ДОКУМЕНТИ СТОСОВНО ЄВРЕЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ВІДНОСИН
НА ЧЕСТЬ РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ. НОВІ ДОКУМЕНТИ СТОСОВНО ЄВРЕЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ВІДНОСИН:
Симон Петлюра
Хочу запропонувати вашій увазі три цікавих, і на мій погляд дуже важливих архівних документа.
Тема - моя улюблена: Симон Петлюра і єврейство.
Документи ці не увійшли до моєї книги «Симон Петлюра. Факти проти міфів », ані в доповнений і виправлений матеріал з неї, в надрукованій нещодавно в Україні книзі: «Єврейсько-Українські відношення. ХХ сторіччя». Але будуть опубліковані в підготовлюваній зараз до видання новій книзі: "ІСТОРІЯ. НЕЗРУЧНА ПРАВДА"
Отже, мова йде про листи керівника УНР С.Петлюри, міністру Єврейських справ республіки, Пінхасу Красному, і відповіді самого міністра Симону Петлюрі.
Що ж примітного в цьому листуванні, якому я приділяю стільки уваги? Відповім. Примітний привід, подія, яка обговорюється в цьому листуванні і воно безпосередньо стосується всього світового єврейства.
А саме: отримання в липні 1922 року Великобританією мандата на управління територією Ерец Ісраель, яку тоді називали «Палестиною».
Прошу всіх уважно вивчити ці тексти.
«30 липня 1922 poку Miнiстpy Єврейських Cпpaв П. Кpaснoмy.
п. Miнiстpe,
B зв'язкy з пpийняттям мaндaтy нaд Палeстинoю Aнглiйським Уpядoм вважaю зa свiй oбoв'язoк перeслати Baм як пpедстaвникy евpeйськoгo нaсeлення Укpaiни в Уpядi Укpaiнськoї Hapoдньoi Рeспyблiки мiй пpивiт з привoдy так важливoгo iстopичнoгo aкту.
Moжe ще цей акт i нe є зaкiнченням змагaнь евpeйськoгo нapoдy дo yтвopeння влaснoї дeржaвнoсти, але бeзyмoвнo твopить важливий пoлiтичний, a гoлoвнe peaльний eтaп в їx здiйснeнню.
Я гaдaю, що з великoю paдiстю пpивiталo б цей фaкт євpeйське нaсeлeння Укpaiни pазoм з Уpядoм нaшoi pеспyблiки, який нiкoли не стoяв нa пepeшкoдi здiйсненню мpiй i стpeмлiнь йoгo в спpaвi дepжaвнoгo зaкiнчeння нaцioнaльниx змaгань yтвopивши навiть спецiaльнy пoсaду Єврейськoгo Miнiстpa для o6opoни в лoнi Укpaiнськoї Державнoсти.
Biкoвa тepiтopiяльна poспорошеннiсть евpейськoгo нapoдa oднинi мaє свiй влaсний теpiтоpiяльний oсepeдoк, свoю тepiтopiяльнy бaзy, в якiй безбopoннo може opгaнiзyючими зyсиллями скyпчитись тa дepжавнo цементувaтись.
Гaдаю я, щo це вiдпoвiдaє i нaйглибшим бажанням тoї чaсти евpeйськoгo нapoдy, який живe нa Укpaiнi i прeдстaвника якoї ми маємo в Baшiй oсoбi сepeд нaшoгo Урядy.
Maндaт нaд Пaлeстинoю пpийнятий Aнглiйський Уpядoм, як Bи вжe знaєте, пpийнялa i Pада Лiги Hapoдiв. Це щe бiльшу пoважнiсть нaдaє цьому мiжнародньoмy aктy.
З пpaвдивoю пoвaгoю
Пeтлюpa
30/7. 1922»
Копія.Машинопис.
ЦДАВОВУ: Ф. 3890. - Оп. 1. - Спр. 8. - Арк. 2.
==========
«1 серпня 1922 року
У.Н.Р. Міністр Єврейських Справ
Високоповажний Пане Голово! Від імені єврейського населення України і мого прошу ласкаво приняти сердечну подяку за Ваше щире привітання з приводу ухвали Ради Ліги Націй від 24-го липня біжучого року, котрою вона одноголосно визнала право Єврейського Народу на поновне створення національного осередку його в Палестині.
Цей акт міжнародньої справедливости з`являється фактом великої ваги не тільки лише для Єврейського Народу, но для всіх Народів, що прямують до свого національного визволення, бо є поважним оповісником того, що природні змагання їх знаходять собі все більш і більш сприяючій грунт на міжнародній арені.
При цій нагоді рахую за свій приємній обовязок висловити Вам, ПАНЕ ГОЛОВО, як також і Уряду У.Н.Р., і в Вашій особі всьому Українському Народові найліпші побажання Українському визвольному рухові, котрий в один і той-же незабутній день - 9-го січня 1918 року поклав міцні підвалини вільного співжиття в лоні Самостійної Української Народньої Республіки шляхом національно-персональної автономії Української Нації зо всіма иншими Націями, що заселюють широкі простори України, і справедливі змагання якого руху не можуть не знайти собі повного співчуття і твердої віри в їх цілковите здійснення середь Народів Світу, особливо середь прямуючих до свого національного відродження Народів взагалі, а Єврейського, зокрема.
З правдивою пошаною
Міністр Єврейських Справ П.Красний»
Оригінал. Рукопис.
ЦДАВОВУ: Ф. 1429. -Оп. 2. -Спр. 146. -Арк. 10.
Мандат на Палестину.
«Лист міністра єврейських справ УНР П.Красного до С.Петлюри про підготовку спеціальної літератури про українсько-єврейські відносини 19 грудня 1921 року
Голові Директорії УНР
Високоповажний пане Голово!
....Міркування, що висловлюються Вами, Пане Голово, відносно потреби створення спеціяльної літератури, яка вияснила би та поглибила в свідомости громадянства справу українсько-єврейських відносин, цілком поділяється також і Міністерством Єврейських Справ.
І виходячи з цих саме міркувань, особи, які входять чи входили в склад Міністерства, або близькі до нього по своїй ідеології, користуючись перебуванням зараз на еміграції, присв`ячують певний час своєї праці сфері літературній. Причому темами всіх цих літературних творів служать український визвольний рух та єврейсько-українські відносини в зв`язку з цим рухом.
Так, окрім упомянутих Вами, Пане Голово, книжки п.Гольдельмана та майбутнього видання п.Марголіна, вийшла недавно книжка п.Гуменера, яка написана популярною єврейською мовою та уявляє з себе огляд подій на Україні взагалі та на Поділлю зокрема за 1919-й та 1920-й роки. Книжка ця поширюється серед всіх тих, хто цікавиться українським визвольним рухом та українсько-єврейськими взаємовідносинами, тим більше, що автор цієї книжки - п.Гуменер був у 1919-м та 1920-м роках одним з відповідальних працьовників Міністерства Єврейських Справ.
Далі, готується до видання серйозна праця радника Міністерства Єврейських Справ п.Драхлера, в якій автор поставив собі завданням дати огляд життя на Україні взагалі та українсько-єврейських відносин зокрема, починаючи приблизно з 1914-го року, переходячи затим до аналізу українського визвольного руху та українсько-єврейських відносин з початку 1917-го року і кінчаючи подіями останнього часу.
На ту ж тему намічаються деякі літературні твори ще і иншими особами, що стоять на грунті співділання з українським визвольним рухом.
Міністерство цілком поділяє також Вашу, Пане Голово, думку про необхідність використання в цьому напрямкові відповідних літературних сил. В цьому відношенню як Міністерством, так і відповідними громадськими організаціями, були вже і раніше приняті певні кроки.
В міру можливости, праця ця буде провадитись і надалі.
Міністр єврейських справ: П. Красний
19 грудня 1921 р.»
Оригінал. Машинопис.
(ЦДАВОВУ: Ф. 1429. -Оп. 2. -Спр. 115. -Арк. 63.)
Книга Соломона Гольдельмана.
Артефакти з експозіції музею Симона Петлюри в Парижі.
Книга Симона Петлюри.
Хрест Симона Петлюри.
Заповіт Симона Петлюри.
Симон Петлюра
Хочу запропонувати вашій увазі три цікавих, і на мій погляд дуже важливих архівних документа.
Тема - моя улюблена: Симон Петлюра і єврейство.
Документи ці не увійшли до моєї книги «Симон Петлюра. Факти проти міфів », ані в доповнений і виправлений матеріал з неї, в надрукованій нещодавно в Україні книзі: «Єврейсько-Українські відношення. ХХ сторіччя». Але будуть опубліковані в підготовлюваній зараз до видання новій книзі: "ІСТОРІЯ. НЕЗРУЧНА ПРАВДА"
Отже, мова йде про листи керівника УНР С.Петлюри, міністру Єврейських справ республіки, Пінхасу Красному, і відповіді самого міністра Симону Петлюрі.
Що ж примітного в цьому листуванні, якому я приділяю стільки уваги? Відповім. Примітний привід, подія, яка обговорюється в цьому листуванні і воно безпосередньо стосується всього світового єврейства.
А саме: отримання в липні 1922 року Великобританією мандата на управління територією Ерец Ісраель, яку тоді називали «Палестиною».
Прошу всіх уважно вивчити ці тексти.
«30 липня 1922 poку Miнiстpy Єврейських Cпpaв П. Кpaснoмy.
п. Miнiстpe,
B зв'язкy з пpийняттям мaндaтy нaд Палeстинoю Aнглiйським Уpядoм вважaю зa свiй oбoв'язoк перeслати Baм як пpедстaвникy евpeйськoгo нaсeлення Укpaiни в Уpядi Укpaiнськoї Hapoдньoi Рeспyблiки мiй пpивiт з привoдy так важливoгo iстopичнoгo aкту.
Moжe ще цей акт i нe є зaкiнченням змагaнь евpeйськoгo нapoдy дo yтвopeння влaснoї дeржaвнoсти, але бeзyмoвнo твopить важливий пoлiтичний, a гoлoвнe peaльний eтaп в їx здiйснeнню.
Я гaдaю, що з великoю paдiстю пpивiталo б цей фaкт євpeйське нaсeлeння Укpaiни pазoм з Уpядoм нaшoi pеспyблiки, який нiкoли не стoяв нa пepeшкoдi здiйсненню мpiй i стpeмлiнь йoгo в спpaвi дepжaвнoгo зaкiнчeння нaцioнaльниx змaгань yтвopивши навiть спецiaльнy пoсaду Єврейськoгo Miнiстpa для o6opoни в лoнi Укpaiнськoї Державнoсти.
Biкoвa тepiтopiяльна poспорошеннiсть евpейськoгo нapoдa oднинi мaє свiй влaсний теpiтоpiяльний oсepeдoк, свoю тepiтopiяльнy бaзy, в якiй безбopoннo може opгaнiзyючими зyсиллями скyпчитись тa дepжавнo цементувaтись.
Гaдаю я, щo це вiдпoвiдaє i нaйглибшим бажанням тoї чaсти евpeйськoгo нapoдy, який живe нa Укpaiнi i прeдстaвника якoї ми маємo в Baшiй oсoбi сepeд нaшoгo Урядy.
Maндaт нaд Пaлeстинoю пpийнятий Aнглiйський Уpядoм, як Bи вжe знaєте, пpийнялa i Pада Лiги Hapoдiв. Це щe бiльшу пoважнiсть нaдaє цьому мiжнародньoмy aктy.
З пpaвдивoю пoвaгoю
Пeтлюpa
30/7. 1922»
Копія.Машинопис.
ЦДАВОВУ: Ф. 3890. - Оп. 1. - Спр. 8. - Арк. 2.
==========
«1 серпня 1922 року
У.Н.Р. Міністр Єврейських Справ
Високоповажний Пане Голово! Від імені єврейського населення України і мого прошу ласкаво приняти сердечну подяку за Ваше щире привітання з приводу ухвали Ради Ліги Націй від 24-го липня біжучого року, котрою вона одноголосно визнала право Єврейського Народу на поновне створення національного осередку його в Палестині.
Цей акт міжнародньої справедливости з`являється фактом великої ваги не тільки лише для Єврейського Народу, но для всіх Народів, що прямують до свого національного визволення, бо є поважним оповісником того, що природні змагання їх знаходять собі все більш і більш сприяючій грунт на міжнародній арені.
При цій нагоді рахую за свій приємній обовязок висловити Вам, ПАНЕ ГОЛОВО, як також і Уряду У.Н.Р., і в Вашій особі всьому Українському Народові найліпші побажання Українському визвольному рухові, котрий в один і той-же незабутній день - 9-го січня 1918 року поклав міцні підвалини вільного співжиття в лоні Самостійної Української Народньої Республіки шляхом національно-персональної автономії Української Нації зо всіма иншими Націями, що заселюють широкі простори України, і справедливі змагання якого руху не можуть не знайти собі повного співчуття і твердої віри в їх цілковите здійснення середь Народів Світу, особливо середь прямуючих до свого національного відродження Народів взагалі, а Єврейського, зокрема.
З правдивою пошаною
Міністр Єврейських Справ П.Красний»
Оригінал. Рукопис.
ЦДАВОВУ: Ф. 1429. -Оп. 2. -Спр. 146. -Арк. 10.
Мандат на Палестину.
«Лист міністра єврейських справ УНР П.Красного до С.Петлюри про підготовку спеціальної літератури про українсько-єврейські відносини 19 грудня 1921 року
Голові Директорії УНР
Високоповажний пане Голово!
....Міркування, що висловлюються Вами, Пане Голово, відносно потреби створення спеціяльної літератури, яка вияснила би та поглибила в свідомости громадянства справу українсько-єврейських відносин, цілком поділяється також і Міністерством Єврейських Справ.
І виходячи з цих саме міркувань, особи, які входять чи входили в склад Міністерства, або близькі до нього по своїй ідеології, користуючись перебуванням зараз на еміграції, присв`ячують певний час своєї праці сфері літературній. Причому темами всіх цих літературних творів служать український визвольний рух та єврейсько-українські відносини в зв`язку з цим рухом.
Так, окрім упомянутих Вами, Пане Голово, книжки п.Гольдельмана та майбутнього видання п.Марголіна, вийшла недавно книжка п.Гуменера, яка написана популярною єврейською мовою та уявляє з себе огляд подій на Україні взагалі та на Поділлю зокрема за 1919-й та 1920-й роки. Книжка ця поширюється серед всіх тих, хто цікавиться українським визвольним рухом та українсько-єврейськими взаємовідносинами, тим більше, що автор цієї книжки - п.Гуменер був у 1919-м та 1920-м роках одним з відповідальних працьовників Міністерства Єврейських Справ.
Далі, готується до видання серйозна праця радника Міністерства Єврейських Справ п.Драхлера, в якій автор поставив собі завданням дати огляд життя на Україні взагалі та українсько-єврейських відносин зокрема, починаючи приблизно з 1914-го року, переходячи затим до аналізу українського визвольного руху та українсько-єврейських відносин з початку 1917-го року і кінчаючи подіями останнього часу.
На ту ж тему намічаються деякі літературні твори ще і иншими особами, що стоять на грунті співділання з українським визвольним рухом.
Міністерство цілком поділяє також Вашу, Пане Голово, думку про необхідність використання в цьому напрямкові відповідних літературних сил. В цьому відношенню як Міністерством, так і відповідними громадськими організаціями, були вже і раніше приняті певні кроки.
В міру можливости, праця ця буде провадитись і надалі.
Міністр єврейських справ: П. Красний
19 грудня 1921 р.»
Оригінал. Машинопис.
(ЦДАВОВУ: Ф. 1429. -Оп. 2. -Спр. 115. -Арк. 63.)
Книга Соломона Гольдельмана.
Артефакти з експозіції музею Симона Петлюри в Парижі.
Книга Симона Петлюри.
Хрест Симона Петлюри.
Заповіт Симона Петлюри.