Конституція України, попри всі наруги над нею, продовжує визначати народ носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні. Роль суверена, зацікавленого в тому, щоб людина визнавалася метою, а не засобом держави, здатен виконати тільки сам суверен - колективний суб’єкт, який представляє всіх правосуб’єктних громадян у країні. (
http://dt.ua/POLITICS/fata_morgana__narodnogo_suverenitetu-103515.html)
ЗИ: Чи реалізує на практиці вищеозначене положення бодай одна з національних конституцій? Боюсь, що ні. Так, у своєму інтерв'ю (1958) відомому американському журналістові Еріх Фромм доводить, що навіть таке найкраще суспільство, як американське не впорfkjcz з цим завданням. "Один з ключових недоліків нашої системи: - каже він, - у громадянина суспільства обмаль можливостей здійснювати будь-який вплив на своє суспільство - виявляти своє ставлення, споможне вплинути на процес прийняття рішень" (
http://afonined.livejournal.com/?skip=80).