Весна, тоже новий год)) Прокидаймося!;))
вот был недавно новый год.
наверное это очень актуально - писать про новый год в начале весны....ёлку унесли....ветки остались.... и чего-то не хватает теперь. мандарин? или елового запаха?
или не хватает Львова?
казкового дивного та завжди святкового?
це я не навмисно українською, це вона якось сама з'являється, коли йдеться про Львів)))
що сказати? дякую за все, а особливо за глінтвейн, сидор та медовуху. ось прям на ярмарку! і не кажить, що на ярмарку не труъ, що десь є кращий! не знаю. бо звикла, що в Одесі, наприклад, ось в таких вуличних палаточках, тобі наливають якусь незрозумілу жижу, гарячу правда жижу. ось і радій, що хоч зігріли....
а тут..... ароматне, густе, фкусне..... мммммм....хочу ще))
і яблука! яблука в карамелі..... незабутній смак, це при тому, що яблука я не лю....
і собор Святого Юра... як завжди і затішний і святковий...
і натхнення, яке світиться в очах ще тиждень поспіль, якась передсвяткова суєта, але така приємна, така світла))
і зачинений цирк з заваленою горизонтом ялинкою.... ))
і сніг із пенопласту... нема снігу? що ж робити - насипемо!:) ....і чомусь стає перед очима картина - як двірники рано вранці з такими корзинками повними пенопластом, ходять по вулицях і розвіюють його... фьюююють...фьють....
і знайомство з фантастичними людьми, у яких ми зупинялись - Любцею та Тарасом. файєршоу прямо поперед хатою на фоні п'ятиповерхівок - танець народження Дракону...
і їх звірятка - равлики, такі доброзичливі і цікаві)) заползли на руку і тусіли там, доки їх не согнали назад до акваріуму))
черепаха, яка поглядала...
потєшний кіт, який не злізав з колін і я не могла рухатися, так що мандаринами мене годувала з рук Любця)
сокіл, який вранці сидів на карнизі і дивився на нас з-під насуплених бровей - "хто це такі??? "....
і котячи какашки, в яки я наступила вночі, спросоня ломлячись до ванної... мабудь будуть...будуть такі гроші)))
саме свято вирішили зустрічати біля ялинки на Оперному, і , не слухаючи місцевих друзів, кажучих що вночи там гопота, ми пішли!
і було там казково. бо не може у Львові бути інакше. може я й ідеалізую, бо не живу там... але я розумію - і проблеми з маршрутками, і дороги, і робота, і відсутність води, і понаїхали.... але... проблеми вони є у кожного міста... а чарівність у Львова особлива. особлива натхненність. особливий спокій.
нешвидкий ритм життя, відкритість, духовність, чемність, повага та краса... він такий))
зробили собі столік неподалiк від ялинки на різдвяному ярмарку...
а потім все закрутилося!))) за 10 хвилин до нового року вирішала я збігати до WC щоб так рік вже легко зустрічати)) по дорозі назад бігом (5 хвилин до бом-бом) чуть не "попала под лошадь" як Остап Бендер... тобто під колеса трійки з Дідом Морозом....розумію, йому поспішати якось важливіше було)) ...але сфотать встигла!
добігаю до нашого місця - а Олег вже не один там стоїть, вже до нас товарищ з Тернополю задружився)) добре, випили вина, познайомилися... туд Олег згадав, що хотів шашлика до новорічного столу... це 3 хвилини до 00.00.... побіг. немає. чекаємо. товарищ починає відкривате шампанське, я запалюю бенгальськи вогники... і за 40 секунд до бббабахх повертається Олег з шашликом і історією про спокійну таку тітоньку, яка шашлик продавала... стоїть собі ледве рухається, ніби не про який новий рік і не чула... а вам підігріти питає?... Ніііііі!!!
ну і тут ВОНО! ббббабббббаааааааааахххх!!!! нвий рік прийшов, Дракон прилетів, сніг пішов..... сніг-сніг-спраіжній сніг, такими нереальними, величезними хлопьями!!!!
на небі спалахували нові зірки, біляві сніжинки кружили і танцювали на носі, я посміхалась і намагалась фотографувати...
було тихо і світло на душі....
а потім загреміло снова)) коли я повернулась до реальності, ми вже були посеред немалої толпи хлопців та дівчат, усі весело пили шампанське та збиралися підкорювати Високий Замок.
Ось так передружилися усі та й на гору пішли;))
I було нам весело та щасливо!))
і так вийшло, що були ми разом всією Україною - дівчата з Криму (південь), хлопці з Київу (північ), з Донецьку (схід) і з Тернополю (захід), центр - це ми))
і десь недалече літав вітерець Боромир.... який мав звичку слати привітання снігом... але і він згодом упіймався, вже на вокзалі, але з живим пивом та музикою....здивував вокзал звуками флейти))
Щасливого Нового Року!;)))
наверное это очень актуально - писать про новый год в начале весны....ёлку унесли....ветки остались.... и чего-то не хватает теперь. мандарин? или елового запаха?
или не хватает Львова?
казкового дивного та завжди святкового?
це я не навмисно українською, це вона якось сама з'являється, коли йдеться про Львів)))
що сказати? дякую за все, а особливо за глінтвейн, сидор та медовуху. ось прям на ярмарку! і не кажить, що на ярмарку не труъ, що десь є кращий! не знаю. бо звикла, що в Одесі, наприклад, ось в таких вуличних палаточках, тобі наливають якусь незрозумілу жижу, гарячу правда жижу. ось і радій, що хоч зігріли....
а тут..... ароматне, густе, фкусне..... мммммм....хочу ще))
і яблука! яблука в карамелі..... незабутній смак, це при тому, що яблука я не лю....
і собор Святого Юра... як завжди і затішний і святковий...
і натхнення, яке світиться в очах ще тиждень поспіль, якась передсвяткова суєта, але така приємна, така світла))
і зачинений цирк з заваленою горизонтом ялинкою.... ))
і сніг із пенопласту... нема снігу? що ж робити - насипемо!:) ....і чомусь стає перед очима картина - як двірники рано вранці з такими корзинками повними пенопластом, ходять по вулицях і розвіюють його... фьюююють...фьють....
і знайомство з фантастичними людьми, у яких ми зупинялись - Любцею та Тарасом. файєршоу прямо поперед хатою на фоні п'ятиповерхівок - танець народження Дракону...
і їх звірятка - равлики, такі доброзичливі і цікаві)) заползли на руку і тусіли там, доки їх не согнали назад до акваріуму))
черепаха, яка поглядала...
потєшний кіт, який не злізав з колін і я не могла рухатися, так що мандаринами мене годувала з рук Любця)
сокіл, який вранці сидів на карнизі і дивився на нас з-під насуплених бровей - "хто це такі??? "....
і котячи какашки, в яки я наступила вночі, спросоня ломлячись до ванної... мабудь будуть...будуть такі гроші)))
саме свято вирішили зустрічати біля ялинки на Оперному, і , не слухаючи місцевих друзів, кажучих що вночи там гопота, ми пішли!
і було там казково. бо не може у Львові бути інакше. може я й ідеалізую, бо не живу там... але я розумію - і проблеми з маршрутками, і дороги, і робота, і відсутність води, і понаїхали.... але... проблеми вони є у кожного міста... а чарівність у Львова особлива. особлива натхненність. особливий спокій.
нешвидкий ритм життя, відкритість, духовність, чемність, повага та краса... він такий))
зробили собі столік неподалiк від ялинки на різдвяному ярмарку...
а потім все закрутилося!))) за 10 хвилин до нового року вирішала я збігати до WC щоб так рік вже легко зустрічати)) по дорозі назад бігом (5 хвилин до бом-бом) чуть не "попала под лошадь" як Остап Бендер... тобто під колеса трійки з Дідом Морозом....розумію, йому поспішати якось важливіше було)) ...але сфотать встигла!
добігаю до нашого місця - а Олег вже не один там стоїть, вже до нас товарищ з Тернополю задружився)) добре, випили вина, познайомилися... туд Олег згадав, що хотів шашлика до новорічного столу... це 3 хвилини до 00.00.... побіг. немає. чекаємо. товарищ починає відкривате шампанське, я запалюю бенгальськи вогники... і за 40 секунд до бббабахх повертається Олег з шашликом і історією про спокійну таку тітоньку, яка шашлик продавала... стоїть собі ледве рухається, ніби не про який новий рік і не чула... а вам підігріти питає?... Ніііііі!!!
ну і тут ВОНО! ббббабббббаааааааааахххх!!!! нвий рік прийшов, Дракон прилетів, сніг пішов..... сніг-сніг-спраіжній сніг, такими нереальними, величезними хлопьями!!!!
на небі спалахували нові зірки, біляві сніжинки кружили і танцювали на носі, я посміхалась і намагалась фотографувати...
було тихо і світло на душі....
а потім загреміло снова)) коли я повернулась до реальності, ми вже були посеред немалої толпи хлопців та дівчат, усі весело пили шампанське та збиралися підкорювати Високий Замок.
Ось так передружилися усі та й на гору пішли;))
I було нам весело та щасливо!))
і так вийшло, що були ми разом всією Україною - дівчата з Криму (південь), хлопці з Київу (північ), з Донецьку (схід) і з Тернополю (захід), центр - це ми))
і десь недалече літав вітерець Боромир.... який мав звичку слати привітання снігом... але і він згодом упіймався, вже на вокзалі, але з живим пивом та музикою....здивував вокзал звуками флейти))
Щасливого Нового Року!;)))