Страшно, як страшно дивитись навспак, назад.
В Києві дядько, по його городу - "град".
Пекло у місті, ти бачиш, що пише брат:
"Я вам не вєрю, ето свої бамбят".
Страшно, страшніше іще зазирнуть вперед.
Мама, будь ласка, нехай мене набере.
Сенс Новий рік змінив, та насамперед
"Ето адіннарот" і щось там про "восімьлєт".
Вибитий зуб і розбитий під'їзд в Дніпрі.
Туфля дитяча і крові сліди в відрі.
Ясен старезний, де тріщини на корі.
"Я вам не вєрю, у вас нєт добра внутрі".
Страшно і косо чийсь велосипед лежить.
Світло нестерпно крізь дірку в стіні стримить.
Мами немає вдома в ніяку мить.
"Я вам не вєрю, нацисти, бамбіть, убіть".
Де ж ти береш цей віск, цей одвічний тлін?
Очі залив і розплавів геть мізки він.
Бог не створив би це, радше Босх один.
Страшно навспак, та страшніше вперед потік.
В Києві дядько копає город, як звик.
Пекла десяте коло. Десятий рік.
Оксана Наконечна 25.01.23
https://www.facebook.com/alya.khaitlina