Вірш від Діда Панаса

[adjedan]

Картатий плєд та крісло на колесах. І Додік з Лізкою штурмують СБУ. Збирають знову на дніпрових плесах до трілліона ласую юрбу. Луна лунає - Києве, ти встанеш? А Київ ще, напевно, й не лягав. Ну що з киянами робити станеш, коли вони спокійно ловлять гав? Як був Майдан - вставали й без сопливих. А тут - навіщо, власне? За кого? За зайд пихатих, за повій примхливих? Вони не варті Києва мого. Тому - лише картатий плед та крісло, та ще чистосердечне каяття. Не любить бовдурів моє чудове місто. І правильно не любить. До пуття.

Boris Nemirovski