(no subject)
Моменти треба запом*ятовувати. Або не так. В якийсь час хочеться згадати якийсь випадковий день. Чи не зовсім. І якщо це не допомагає мені зробити пам*ять, завжди допоможуть зробити фотографії. Просто відкриваєш папку травень-2010 і голоса, і події, і історія, і відчуття з*являться самі.
В суботу у Львові був парад справді крутих хлопців. Стільки мотоциклів ах. Цей шум, дим і запах бензину. Шкода не вдалось сфоткати як це було насправді і скільки їх було.
Бачите цей кадр? Бачите? А за секунду ця жаба стрибне просто на мене!
А от такі милі дітки в центрі збирали підписи за те, щоб зі Львову виселили всіх людей нетрадиційної орієнтації. Згаяли такий чудовий суботній день. Звичайно, біля цього майбутнього покоління гомофобів тусили рагулєцькі дяді і тьоті бомжацького вигляду. От чому люди нещасні, бо у Львові живуть геї і лесбійки!
Такі бєшєні таблички, які висять в небі, над головами, на рівні 3 поверху і несуть божевільний зміст можуть висіти тільки у Львові.
І шматочок Франика в останній день весни.
Виявляється в цей день у мене був День Ангела.
Хтось розповідав, як писав смс знайомій :
Вітаю тебе з Днем Ангела!
Відписує: А що є такий день? Тебе тоді теж!