Одесо, я люблю тебе (с)
Любив Одесу завжди, але ніколи не був тут весною. До вчорашнього дня. Тепер я закоханий по самісінькі вуха...
Соборна площа з Грецької
рідкісний момент, коли на стільці ніхто не сидить!
Свіжозелений горсад
Старий-новий джаз у новому-старому Уточ-кіно
Ясна річ - Опера...
...ну і "Моцарт" звісно
Скейтбордівський аеродром
Лаоокон. Автопортрет
Куди посилають в Одеській мерії
Морвокзал з відмінусованим "Кемпінські"
Атрибути благородного походження
Внутрішній зміст
Вікно в Європу. Замість ґраффіті
Любі платани
Прикладні путівники
Ну хіба ж це не музика?
Просто застигла симфонія...
А це просто - філармонія)
Сучасність поряд
* * *
О, Одесо!.. Багато хто оспівував тебе, в тому числі гіганти літератури. Не мені рівнятися з ними. Однак ти - і моє кохання теж. І я люблю тебе по-своєму, неповторно, і я знаю тебе по-своєму, неповторно. Тому я в тебе в боргу: я повинен висловити своє кохання до тебе.
У Америці вважають, що Одеса є й у них, у штаті Техас. Хрєн вони мають! І точно - ніхрєна не розуміють!
Про неперевершену красу первісної забудови Одеси: кажуть, що ще тоді, коли місто тільки будувався, кожен проект повинен був пройти конкурс. І лише найкращі архітектурні заявки отримували право втілитися в життя. Тому в Одесі немає двох однакових будинків, вони до цих пір, як би змагаються між собою, яке красивіше і витонченіше. В інших містах існують "пам'ятки": особливо гарні будинки, гідні того, щоб їх помітити, привести до них екскурсію, постояти і помилуватися. На їх фоні фотографуються, купують листівки до їх виду. В Одесі ж це зробити практично неможливо: спробуйте-но вибрати з цього різноманіття найвизначніше! Вся стара Одеса - це ж одна суцільна пам'ятка!
Можна пройти всю Пушкінську від залізничного вокзалу до Приморського бульвару, зупиняючись по півгодини буквально біля кожної будівлі та роззявивши рота дивуватися: ну скільки ж різних форм може бути, наприклад, у балкона? У принципі!? Ні за що не вгадаєте, і не порахуєте... Не знайдете двох однакових балконів на всій Пушкінській, а можливо - і у всій Одесі, якщо ви візьметеся шукати і порівнювати і голова у вас не піде обертом від всіх цих квадратних, і круглих, і прямокутних, і трикутних, і у формі квітки, і у формі фортечної вежі з зубцями, і з колонами, і зі скульптурами, іноді з металевими мереживними гратами, але головним чином балконні грати зроблені зі світлого, м'якого, сонячного кольору каменя, черепашнику. Вся Одеса з нього побудована, тому колір вулиць такий радісний і завжди святковий. Куди сірому граніту або похмурому важкому мармуру до черепашнику!
І колони, якими огороджені балкони - форм найрізноманітніших. Стільки кам'яних витребеньок ви за все життя не побачите в одному місці! Кам'яні куполи, які частенько вінчають дахи, по краях обсаджені кам'яними ж листям, плодами, гілками, завитками, вишуканими скульптурами у різних позах, кожна в єдиному екземплярі. Уздовж стіни жодного плоского місця: або скульптура в ніші, або барельєф, різноманітного стилю атланти і каріатиди, що підтримують карнизи і балкони, уздовж карнизів знову кам'яні завитки, фігурки різноманітні: суворі і смішні, безтурботно прекрасні і страшні, янголята, дивовижні міфічні істоти - все з каменю, все пристосовано для прикраси. Не знаю, чи вистачить вам двох днів, щоб пройти таким чином Пушкінську з кінця в кінець. А потім вам доведеться перейти на інший бік і виконати те ж саме в зворотному напрямку, і знову біля кожної будівлі у вас буде захоплювати дух, і ви будете вигукувати: "Ось найкрасивіша будівля Одеси!" якраз до тих пір, поки не перейдете до сусідньої споруди.
Але ж це лише одна вулиця! А ще ж є Рішельєвська, і Катерининська, Преображенська та Гаванна, і Островідова, і Тираспольська, і Садова, і Пастера - та хіба все перелічиш! І Це не згадуючи ще знамениту Дерибасівську! Навіть американізовані кіоски і кафе уздовж всієї вулиці в останні роки, і Міккі-Мауси з Мак-Дональдсами не відняли у неї цієї особливої, абсолютно одеської принади, а схоже лише додали до неї: Дерибасівська - все одно Дерибасівська! Ще навіть більш затишна і домашня після того, як з неї прибрали дорожній рух і зробили її майже по всій довжині пішохідною.
Ех, Одеса...
Соборна площа з Грецької
рідкісний момент, коли на стільці ніхто не сидить!
Свіжозелений горсад
Старий-новий джаз у новому-старому Уточ-кіно
Ясна річ - Опера...
...ну і "Моцарт" звісно
Скейтбордівський аеродром
Лаоокон. Автопортрет
Куди посилають в Одеській мерії
Морвокзал з відмінусованим "Кемпінські"
Атрибути благородного походження
Внутрішній зміст
Вікно в Європу. Замість ґраффіті
Любі платани
Прикладні путівники
Ну хіба ж це не музика?
Просто застигла симфонія...
А це просто - філармонія)
Сучасність поряд
* * *
О, Одесо!.. Багато хто оспівував тебе, в тому числі гіганти літератури. Не мені рівнятися з ними. Однак ти - і моє кохання теж. І я люблю тебе по-своєму, неповторно, і я знаю тебе по-своєму, неповторно. Тому я в тебе в боргу: я повинен висловити своє кохання до тебе.
У Америці вважають, що Одеса є й у них, у штаті Техас. Хрєн вони мають! І точно - ніхрєна не розуміють!
Про неперевершену красу первісної забудови Одеси: кажуть, що ще тоді, коли місто тільки будувався, кожен проект повинен був пройти конкурс. І лише найкращі архітектурні заявки отримували право втілитися в життя. Тому в Одесі немає двох однакових будинків, вони до цих пір, як би змагаються між собою, яке красивіше і витонченіше. В інших містах існують "пам'ятки": особливо гарні будинки, гідні того, щоб їх помітити, привести до них екскурсію, постояти і помилуватися. На їх фоні фотографуються, купують листівки до їх виду. В Одесі ж це зробити практично неможливо: спробуйте-но вибрати з цього різноманіття найвизначніше! Вся стара Одеса - це ж одна суцільна пам'ятка!
Можна пройти всю Пушкінську від залізничного вокзалу до Приморського бульвару, зупиняючись по півгодини буквально біля кожної будівлі та роззявивши рота дивуватися: ну скільки ж різних форм може бути, наприклад, у балкона? У принципі!? Ні за що не вгадаєте, і не порахуєте... Не знайдете двох однакових балконів на всій Пушкінській, а можливо - і у всій Одесі, якщо ви візьметеся шукати і порівнювати і голова у вас не піде обертом від всіх цих квадратних, і круглих, і прямокутних, і трикутних, і у формі квітки, і у формі фортечної вежі з зубцями, і з колонами, і зі скульптурами, іноді з металевими мереживними гратами, але головним чином балконні грати зроблені зі світлого, м'якого, сонячного кольору каменя, черепашнику. Вся Одеса з нього побудована, тому колір вулиць такий радісний і завжди святковий. Куди сірому граніту або похмурому важкому мармуру до черепашнику!
І колони, якими огороджені балкони - форм найрізноманітніших. Стільки кам'яних витребеньок ви за все життя не побачите в одному місці! Кам'яні куполи, які частенько вінчають дахи, по краях обсаджені кам'яними ж листям, плодами, гілками, завитками, вишуканими скульптурами у різних позах, кожна в єдиному екземплярі. Уздовж стіни жодного плоского місця: або скульптура в ніші, або барельєф, різноманітного стилю атланти і каріатиди, що підтримують карнизи і балкони, уздовж карнизів знову кам'яні завитки, фігурки різноманітні: суворі і смішні, безтурботно прекрасні і страшні, янголята, дивовижні міфічні істоти - все з каменю, все пристосовано для прикраси. Не знаю, чи вистачить вам двох днів, щоб пройти таким чином Пушкінську з кінця в кінець. А потім вам доведеться перейти на інший бік і виконати те ж саме в зворотному напрямку, і знову біля кожної будівлі у вас буде захоплювати дух, і ви будете вигукувати: "Ось найкрасивіша будівля Одеси!" якраз до тих пір, поки не перейдете до сусідньої споруди.
Але ж це лише одна вулиця! А ще ж є Рішельєвська, і Катерининська, Преображенська та Гаванна, і Островідова, і Тираспольська, і Садова, і Пастера - та хіба все перелічиш! І Це не згадуючи ще знамениту Дерибасівську! Навіть американізовані кіоски і кафе уздовж всієї вулиці в останні роки, і Міккі-Мауси з Мак-Дональдсами не відняли у неї цієї особливої, абсолютно одеської принади, а схоже лише додали до неї: Дерибасівська - все одно Дерибасівська! Ще навіть більш затишна і домашня після того, як з неї прибрали дорожній рух і зробили її майже по всій довжині пішохідною.
Ех, Одеса...