* * *
75-та річниця від дня народження Василя Стуса
* * *
Струнка, білява, з синіми очима,
Неначе лебідь з хвилі вдалині
(В вечірній тиші ми лише одні), -
Мені вона привидилась вві сні.
І я завмер, милуючись плечима,
Не бачачи обличчя. Раптом - крик,
Надтріснутий, і немічний, і милий,
Мене ж покинули тоді останні сили,
А образ ... образ, ніби привид, зник.
Сон (нона), 1955