Leave a comment

Comments 4

pry4ilok December 23 2012, 10:32:58 UTC
Хоч би яка я була набурмосяна, а на слово "френд" всміхаю-си: таке воно - називне, а ні до чого не зобов'язує... Мабуть, усі чужі слова ні до чого не зобов'язують, бо не кровні ж.

Reply

adamnet December 23 2012, 16:41:16 UTC
хотів би назвати вас другом, проте жж-шне знайомство чи може то позволити?)

Reply

pry4ilok December 23 2012, 17:00:48 UTC
Слово "друг" невиправдано оптимістичне, а в моєму віці вже не грішать на невиправданий оптимізм:)

Крім того, я ніколи не мала друзів із внутрішньої потреби, тільки - із зовнішньої, я сама. Десь у мене є й вірш про це, зара пошукаю.

САМА!
Після ставків, орель і верховіть
Влітала в дім, як ангельська сурма.
«А з ким ти гралася?» - питала мимохідь
Мама.

«Сама».
Стукач, а може, й кілька на хвості.
Строгіше стегнами. Не зводь людей з ума.
«А з ким ти гралася?» - питала у листі
Мама.

«Сама».
Сім’я, дитсад, робота. Яв чи сон?
В холодному парку вино й хурма.
«А з ким ти гралася?» - питала в телефон
Мама.

«Сама».
Я не вернулася із нашої війни.
Іржаві плями замела зима.
«А з ким ти граєшся?» - питає із труни
Мама.

«Сама».
Ми ролі знаємо. Слова ще підучім
Не знаємо фіналу. Та дарма.
«Хто мордував тебе, дитино, уночі?» -
Питає мама.

«Сама…»

Reply

adamnet December 23 2012, 17:41:33 UTC
добре вас розумію, я сам такий сам

Reply


Leave a comment

Up