Не дуже собі уявляю як можна бути байдужим до джазу і блюзу. А хто ще допускає такий варіант - щиро раджу послухати татуйовану сирену Bernadette Seacrest. Ці альт, бас, ритм-секція і приголомшливий голос з проникливими, душевними і лінивими інтонаціями підкоряють раз і назавжди. Це те, що називають "атмосферною" музикою. Яка ж це атмосфера?.. На думку спадають 30-ті - елеґанський був час: чоловіки там носили капелюхи і костюми-трійки, жінки - складні зачіски, капелюшки і блискуче; тютюн справжній сигарний; всі п'ють віскі. :) Головним же є те, що Bernadette Seacrest - не нудна й відразу стає зрозумілою навіть для далекого від згаданих жанрів слухача.