Севастопольський міст

Sep 30, 2010 12:11



Вже кілька років поспіль обговорюється «нагальна» необхідність будівництва на території Криму великого мосту. Всі чули, мабуть, про широко розрекламований проект «Керч-Кубань». Ідея поєднати Крим з Кавказом досить добре відома. Більше того, зараз, перейнявшись інтеграційним ражем, у її розкручуванні особисто беруть участь президенти Віктор Янукович і Дмитро Медведєв. Навіть термін відкриття мосту вже озвучений - 2014 рік.

От тільки є невеличкий нюанс: не зовсім зрозуміло, навіщо і кому цей міст взагалі потрібен. Основний аргумент на його захист - мостовий перехід «Керч-Кубань» дозволить на 400 з «фостиком» кілометрів скоротити маршрут на відрізку Херсон-Новоросійськ і стане частиною найкоротшого сухопутного шляху з Лондона до Шанхаю.

Звучить заманливо. Але до цих пір ніхто не довів, що в найближчому (чи у будь-якому взагалі) майбутньому з'явиться пасажиро- і вантажопотік, заради якого варто було б сьогодні витратити близько 1,7 мільярдів доларів. Це орієнтовна ціна, яку озвучив кримський прем'єр Василь Джарти.
Але у тому ж Криму є набагато цікавіший і корисніший схожий проект. Це міст у Севастополі через Севастопольську бухту.

Севастопольська бухта вдається в глиб Кримського півострова на вісім кілометрів, по її берегах розташовані житлові райони, промислові підприємства. Тому в будь-який час року бухта схожа на широкий проспект з інтенсивним рухом. Найбільш завантажені лінії пасажирських катерів (відходять від Графської пристані) пов'язують центральну частину міста з Північною стороною і Інкерманом. Вони діють цілий рік.

Зараз, щоб дістатися на автомобілі з Північної сторони Севастополя на Південну (у центральну частину міста), відокремлену кілометром води, треба близько години об’їжджати бухту через Інкерман. Відстань - близько 40 кілометрів.

Доходить до курйозів. Наприклад, якщо ви їдете потягом до Севастополя на Північну сторону, то вам краще (і швидше) зійти у Бахчисараї, а потім доїхати на таксі до місця призначення, чим доїжджати до власне залізничного вокзалу Севастополя.

До того ж: на Північній стороні зараз намагається «стати на крило» молодий цивільний аеропорт Севастополя - Бельбек.

Міст у Севастополі реально потрібен, щоб зв'язати дві частини міста. Тисячі, а в курортний сезон - десятки тисяч людей і сотні автомобілів - щодня (!) змушені користуватися катерами та поромом, щоб перебратися на інший берег. З початку 2011 року пором повинен бути списаний через старість. А коштів на купівлю нового у Севастополя звісно ж немає.
Незважаючи на актуальність проблеми, перспективи розробки проекту мосту неясні. А про його спорудження - і поготів!

А це ще одне підтвердження того, що всі спроби «команди Януковича» (бігбордами якої заставлена вся об’їзна траса Севастополя) залучити російський ресурс на благо кримчан і севастопольців виявилися безрезультатними. Адже ще в навесні цього року, пояснюючи вигоду харківських угод для Україні, Микола Азаров запевняв, що росіяни збираються витратити на інфраструктуру Севастополя «величезні гроші». Проте проміжний підсумок виявився настільки плачевним, що стає зрозумілим - договір по «газофлоту» виявився черговим голом у свої ворота.

Ну а севастопольці і гості міста продовжуватимуть збільшувати виручку продавців бензину…


політика, море, думки, Севастополь, крим, Північна сторона, my ukraine, суспільство

Previous post Next post
Up