Є ось така книжка "
Хлібні кілограми", а взагалі-то менш політкоректно "Пшеничне пузо", Wheat belly. Я її потихеньку почала читати, хоча й так більш-менш знаю, про що там. Про моє пшеничне пузо ( час не просто худнути, час купляти нові штани, бо вже не застібаються (( Для мене з дитинства хліб як наркотик, якщо він є у домі, то не можу відірватися і їм. Було діло, утримувалася від мучного взагалі, досить довго - схудла за півроку добряче. Тоді я ще не була годуючою домогосподаркою і більше собі належала., сили волі теж було більше.
Я все відважуюся на спробу місяців зо 3 хоч би прожити без пшениці. Тоді в гості ходити зі своїм (і коли оце його готувати?), і готувати собі окремо, бо чоловік вже відмовився постити разом зі мною. Дітей, мабуть, поки не чіпатиму, їстимуть, що буде. Готувати доведеться більше, якщо макарони не їсти з усіма, вони за тими макаронами аж тремтять (((
Поділіться вашим досвідом "нетрадиційної харчової орієнтації", можливо, рецептами. Маю кілька своїх, досить простих, на зразок горіхових чи кунжутних цукерок.