Дві спідниці з вінтажних тканин
Ці вінтажні хлопкові тканинки (ситець?) купила колись з рук через секонд-хенд товариство у LJ. Взяла просто так, без особливих на них планів - як щаслива власниця швейної машинки знаю, що були б тканини, а ідеї знайдуться.
Натхнення прийшло на Базовому курсі в Школі крою та шиття Universal School.
Перша - пряма спідничка, до якої Жінка-Рюша не могла не додати широку оборку. Трохи кітча не завадить, тож з-під подола виглядає смужка яскравого синього мережива.
Капці з хутром, ага. І мене не минувала чаша сія (взагалі їх у мене 3 дуже зручні пари в різних кольорах).
А це, судячи з куліски на одному кінці відрізу, колись була фіранка. Смужка білого мережива, день роботи і вуаля - це вже спідниця.
Обидві спідниці на підкладці, бо я так люблю: шкірі приємніше, до ніг нічого не липне, і взагалі, це ж ручна робота, то має бути все й відразу!
Натхнення прийшло на Базовому курсі в Школі крою та шиття Universal School.
Перша - пряма спідничка, до якої Жінка-Рюша не могла не додати широку оборку. Трохи кітча не завадить, тож з-під подола виглядає смужка яскравого синього мережива.
Капці з хутром, ага. І мене не минувала чаша сія (взагалі їх у мене 3 дуже зручні пари в різних кольорах).
А це, судячи з куліски на одному кінці відрізу, колись була фіранка. Смужка білого мережива, день роботи і вуаля - це вже спідниця.
Обидві спідниці на підкладці, бо я так люблю: шкірі приємніше, до ніг нічого не липне, і взагалі, це ж ручна робота, то має бути все й відразу!