... і все тільки для того, щоб ми, маючи швидкісний інтернет і доступ до будь-якої інформації у цьому світі, весь вечір дивилися на Ютубі відео про те, як люди ригають (в прямому сенсі), пробуючи сюрстрьомінг.
Сюрстрьомінг (Surströming) - шведська рибна консерва, а саме оселедець, який спочатку вимочується більше двох місяців в двох соляних розчинах (спочатку сильному, потім слабшому), а потім ще місяцями "дозріває" прямо в банці. Коротше кажучи, оселедець дуже "з душком". Так як ферментація продовжується в банці, вона вздувається и бризкає при відкриванні, тож робити це треба обережно і десь далеко у лісі, щоб потім не довелось спалювати будинок.
А у банці виглядає нормально.
Цей стрьомінг визнаний однією з найгидкіших та найсмердючіших страв світу. Тож американці не могли втриматися, щоб не запустити челендж з пробування рибного смаколика, який перекинувся і на Європу.
Ось
тут є цілий плейліст з відео челенджа. Попереджаю, що ригають там у кожному відео, бо інакше ніяк. Тож приклади відео викладати у себе не буду, якщо хочете - йдіть
за посиланням та дивіться на свій ризик.
Мої улюбленці:
ця дівчина з дуже гарними буферами та
пара хлопців (здається, фіни).
Сама я сюрстрьомінг не їла і навряд чи буду. Найгидотніше, що я пробувала, це:
1. порошок спіруліни, розмочений у воді. І я не жартую. Це просто жесть. Не змогла в себе запхати навіть чайну ложку - все полізло назад. Хоча про такий результат можна було здогадатись ще коли понюхала її. Прикро, що купила цілу банку цього порошка, бо ж це суперфуд - було цікаво, який реальний ефект. Зараз інколи роблю з неї маски для обличччя, спочатку вивітрюючи суміш, щоб запах зменшився. Непогано очищує шкіру і не сушить, як глина. Спірулину таки приймала у таблетках і ніякого ефекту не відчула.
2. веджімайт (Vegemite) - темнокоричнева паста, суміш екстракту дріжджів ячменю, солі, екстракту солоду, ніацину, рибофлавіну і фолієвої кислоти. В Австралії це національна страва, в Британії рекомендована лікарями як джерело вітамінів групи В та калію, а в Данії заборонена. Баночку цього веджімайту подруга привезла з Австралії як гастрономічний сувенір. В Австралії це мажуть на хліб та крекери, а я просто чайну ложку пасти ковтала раз на день, намагаючись по мінімуму відчувати смак. Не таке гидотне, як спіруліна, але теж приємного дуже мало. Знову ж таки, особливого позитивного ефекту для здоров'я не відчула.
А що ви пробували таке цікавеньке, щоб прям через "не могу" і рвотний рефлекс? Яка найгидотніша страва зустрічалась вам на життєвому шляху?