Класифікація українофобів
Публікую розділ із моєї книги. Це книга, яку я ніяк не можу дописати, і яка не претендує на науковість, та все ж може стати непоганим посібником для патріотів.
Класифікація.
«Щурів потрібно знищувати, а не починати з ними гризню!»
Еріх Марія Ремарк
У цьому розділі спробуймо класифікувати українофобів за критеріями їхньої ідеології. Досвід показує, що чистих типів українофобів немає, вони всі якоюсь мірою відносяться до декількох груп, але з-поміж усіх ідеологічних фарб можна виділити 4 групи, які складаються у свою чергу з декількох видів.
Українофоби:
I. Лівого і умовно лівого спрямування.
II. Умовно правого спрямування.
III. Прокремлівські.
IV. Пост-совкові.
І. Лівого і умовно лівого спрямування:
На відміну від світового лівого руху, російські та українські ліві вважають себе «месією» по поверненню «братських народів» під лоно Росії-матушки з центром у Москві. Сучасні російські та українські ліві абсолютно несхожі на тих лівих, які захопили владу в Росії у 1917 р. Тепер вони тісно взаємодіють із великим капіталом, паразитуючи на естетиці робочого класу. Українофоби цієї групи в значній мірі складаються з людей похилого віку, але молодь теж в цій групі присутня.
1) Комуністи;
Підтримують ідеї комунізму, марксизму, соціалізму. Стрижнем ідеологічних переконань цих українофобів є минула велич СРСР. Українофобія цих людей полягає у запереченні української історії, якщо її трактують не так, як вони звикли; розцінка української нації як складової частини російської; прирівняння українського патріотизму до націоналізму а відтак зведення усього до «фашизму»; трактування українського патріотизму як «самостійщини»; боротьба з «бандерівщиною».
2) Сталіністи;
Цей вид українофобів відрізняється від попереднього більш радикальним підходом до українського питання і культом Сталіна. За переконаннями цих людей, Сталін був «батьком народів» і проводив виключно правильну політику відносно їх. Репресії, колективізація, бездарність у веденні війни та безпорадна соціальна політика Сталіна цими людьми відкидаються і часто виправдовуються. Вони люблять дорікати своїм опонентам тим, що сам Сталін приєднав Західну Україну до УСРР. Відрізняються рідким хамством і людиноненависництвом а також «чорним» сарказмом (наприклад, у питанні Голодомору).
3) Антифашисти;
До цього виду можна віднести всіх, хто бореться з фашизмом у будь-яких його проявах. При цьому під термін «фашизм» може підпадати будь-що, що не відповідає дегенеративному світосприйняттю носіїв цих ідей. Сюди відносяться і субкультурні «антифа» і різноманітні «правозахисники» і всі, хто вважає своїм боргом боротися з фашизмом. Характеризуються такі українофоби віднесенням українського націоналізму та навіть патріотизму до «фашизму». Оперують такими аргументами, як «наші діди воювали проти фашизму» та «усі люди рівні».
4) «Совки»;
Відрізняються від комуністів тим, що не мають твердої ідеологічної орієнтації, або є прихильниками соціалізму. Можуть ставити у приклад Китай, де уживається капіталізм і комунізм. Постійно вказують на те, що при СРСР жилося набагато краще, ніж зараз і СРСР був найсильнішою і найкращою країною в світі. Не забивають собі голову партіями, гордо кажуть, що народилися в СРСР. Українофобія цих індивідів полягає у тому, що українська нація, за їхніми словами, з’явилася саме в СРСР а до того її не було. Ненавидять українську мову.
ІІ. Українофоби умовно правого спрямування.
Чому умовно правого? Тому що до «правих» їх можна віднести лише умовно тільки за неприйнятність лівих ідей і деякий консерватизм. Ця група досить широка і більш поширена, ніж перша. Слід зазначити, що представники цієї групи характерні більшою мірою для Росії, і в Україні зустрічаються рідко (навіть, коли вони стверджують, що вони з України, це ще не факт).
1) Імперіалісти;
Імперіалісти - це люди, які бачать майбутнє Росії і країн пострадянського простору у одній великій країні, імперії або федерації. При цьому, звісно, ніхто не питає, чи хочуть бути ті країни під владою Росії. Страждають шовінізмом. Відтак, російський шовініст-імперіаліст, який розглядає Україну як невід’ємну частину Росії, є українофобом. Хоча майже завжди такі люди відчайдушно запевняють усіх в тому, що дуже люблять українців (малоросів). Честь і гідність українців, їхнє право на самовизначення і на любов до своєї землі нівелюються в ім’я якоїсь Великої Росії, азіатсько-імперського штибу. Наряду з монархістами використовують імперський прапор Росії.
2) Монархісти;
Сумують за минулим, поважають і шанують російських царів, починають історію російського державництва з часів Київської Русі. Вважають, що ніяких українців не існує, замінюють слова «Україна» і «українець» словами «Малоросія» та «малорос». Відкидають будь-які твердження окремого існування нації українців, стверджують, що українська мова - це діалект російської з домішками польської мови. Яро ненавидять Мазепу і шанують Хмельницького. Виступають за відновлення Російської імперії на чолі з царем, в чому дещо перегукуються з імперіалістами. Вирізняються напускною «набожністю», вірою у «Третій Рим» і ревносним служінням РПЦ. Складаються у значній мірі з різноманітних «пластмасових» козаків.
3) Націоналісти і націонал-більшовики;
Російські націоналісти, а також націонал-більшовики та подекуди ті, що називають себе націонал-соціалістами страждають на шовінізм та великоросійство. Об’єднані в один вид тому що в ідеологічному плані зазвичай вони не підковані і тільки називають себе націоналістами, націонал-більшовиками чи націонал-соціалістами. Для цього виду також характерна віра у «триєдинство» російської нації та відчайдушне заперечення факту існування української. Дуже ратують за повернення українських земель, які вони вважають російськими, до Росії.
4) Расисти;
Дуже цікавий вид перевертнів, які вважають, що українці та росіяни расово різні люди. Люблять називати українців чорнявими та смаглявими. Постійно наводять «аргументи» про чорнявість українців з українських пісень, де оспівуються «чорні брови, карі очі». Керуються різними «дослідженнями», статтями, гіпотезами. Натякають на якусь «тюркську складову» в українцях, в топоніміці України, в українському одязі, і, звичайно, генах.
5) «Ісконники», «фофудьєносці»;
«Самоварні», «богообрані» липові патріоти, задача яких принижувати будь-які нації у славу російської. «Ісконники» - тому що весь час вживають вирази «исконно русские земли», «исконный язык», «исконная вера» тощо. Люблять доводити, що усі винаходи у світі належать росіянам, що Росія «роздала» свої землі народам-зайдам. «Фофудьєносці» - від слова «фофудья» (одяг священника), яке характеризує штучну і гіперболізовану набожність. Ці люди люблять прив’язувати будь-які політичні події до церкви РПЦ та до православ’я взагалі. Українофобія представників цього виду полягає у систематичному вимаганні від українців повернути Крим, Новоросію, Донбас, Закарпаття тощо а також дорікання на те, що частина українців прийняла уніатську віру та навіть католицизм.
6) «Філологи»;
Вид, який бореться за «виживання» російської мови у країнах колишнього СРСР. Сенсом свого життя вважають захист російськомовного населення сусідніх країн, автоматично записуючи російськомовних у росіян. Українофобія цього виду полягає у гнівному засудженню «українізації», наклеп на українську мову та глузування з неї. Такі люди будуть доводити, що українська мова - це суміш польської та російської, наводячи як доказ кільканадцять українських слів, які є у польській мові також. Зазвичай, ніхто з таких людей не має відповідної освіти, щоб розповідати про українську мову та її формування, але їм вистачає того, що вони прочитають десь на сумнівних сайтах чи взагалі десь почують.
ІІІ. Прокремлівські українофоби.
Група, яка включає в себе тих, хто підтримує політику Кремля у будь-яких ситуаціях. Це і «професійні патріоти» і прості люди, які бачать у кремлівській зовнішній і внутрішній політиці тільки правильні та корисні дії. Фанатично захищають російське керівництво і слідують його курсом. Їх можна назвати ще жертвами кремлівської пропаганди.
1) «Нашисти»;
Ця назва походить від російського руху «Наші», який є проектом пропрезидентської партії «Єдина Росія». Ці українофоби проводять екстравагантні акції, пікети, невеликі мітинги, направлені на боротьбу з «помаранчевими». Під «помаранчевими» вони розуміють усіх, хто є патріотами України або не розділяє політику Кремля. Захоплюються Путіним і вважають ворогами Ющенка та Саакашвілі.
2) Глядачі («овочі»);
Цей вид перевертнів хоч і не представляє особливої загрози, але він є і займає видне місце в різномаїтті українофобів. Це звичайні росіяни, які часто дивляться телевізор (а особливо, новини) та читають прокремлівські або підзвітні Кремлю інтернет-сайти. Особливо не розбираються у ситуації в Україні, ніколи не були в Україні (або були тільки в Криму), але вважають, що російські інформаційні агентства дуже правдиво і виважено подають інформацію про Україну. Таких людей не потрібно переконувати у «правильній» політиці російського уряду, не потрібно завантажувати доказами і посиланнями на першоджерела - вони і так все сприймають за чисту монету. Дуже легко їх ставити на місце перевіркою інформації, яку вони цитують, або на яку посилаються. Свято вірять, що Росія йде правильним шляхом, а Україною керують США. Як і «газпромівці», ненавидять Захід і у всьому винуватять США. Симпатизують Білорусі (але не завжди) та Венесуелі. Дуріють тільки від однієї думки, що «хохли» у них крадуть газ.
3) Колоніалісти, «газпромівці»;
Даний вид характеризується квасним патріотизмом, при якому «Газпром - наше все!», а всі навколо дурні, жадібні та підступні. Колоніалісти, тому що сусідні країни розглядають як російські колонії, територію російського капіталу і впливу. «Газпромівці» - тому що вважають «Газпром» своїм підприємством, яке працює на народ. Ці перевертні надзвичайно обурюються подіями «газових війн» і з піною в роті доводять, що «хохлы воруют наш газ». Для них є лише одне правдиве джерело - уряд. Як сказав Путін, так воно і є. Як сказали по новинам по РТР, так і виглядає «правда-матушка». Прагнуть відродити велич їхньої країни за рахунок чужого добра, ресурсів, які, на їхню думку, цим країнам далися завдяки Росії.
IV. Пост-совкові українофоби.
Ця група складається з тих людей, які начебто стали на новітній шлях і в той же час не позбулися «совкового» лайна у голові. Група схожа як і на першу, так і на другу групи моєї класифікації. Та все ж таки, має ряд істотних відмінностей. Наприклад, відновлення СРСР такими людьми не розглядається, або навіть засуджується радянський лад. Для цієї групи характерна «азійщина» чи «євразійщина» з усіма випливаючими з цього моментами.
1) Євразійці;
Це диво українофобської думки належить російському професору Дугіну, який колись був колегою Лімонова по Націонал-більшовицькій партії. Зрозумівши, що Кремль може не тільки саджати, а й голубити, цей бородатий дідько сформулював свою ідеологію і створив Євразійський рух. В принципі, нічого нового - ми повинні жити в імперії від Тихого до Атлантичного океану, звісно під головенством Росії, всі українці - фашисти, в СРСР було все добре тощо. Звідси, ні про яку «Україну» не може бути й мови. Молодіжне крило цього руху ЄСМ показало себе повною мірою, коли розгромило виставку, присвячену Голодомору у Москві та зруйнувало державні символи України на горі Говерла. Хоча основне поле діяльності ЄСМ - це інтернет. Їхня зброя - брехня і брехливі звіти про нібито проведені акції. Вважають своїм боргом боронити російських співвітчизників від «бандерівців».
2) Соціалісти;
Так, є і такі перевертні. Діяльність їхня зводиться до розмірковуванням над соціалістичним ладом у СРСР та засудженням української політики з боку протидії світовому капіталу. Для них Україна - це типова Радянська країна, яка завдяки СРСР з’явилася на світ і українці повинні до гробу дякувати за це росіянам. Але повертатися у СРСР такі люди не хочуть тому що вважають, що усі країни будуть жити за рахунок Росії та російського народу.
Таким чином, читач має можливість переконатися у широкому спектрі українофобів, які хоч і мають різні погляди щодо Росії, але сходяться у запереченні чи засудженні всього українського. Хочу ще раз нагадати, що представників чистих видів, які подані у класифікації, майже немає. Зазвичай, українофоби бувають змішаних видів, наприклад, монархісти-ісконники або сталіністи-імперіалісти або навіть намішано по декілька видів одразу.