Піша мандрівка «Язик до Києва заведе» 2015. День 2. Жесть.
Після перевалу першого дня, коли ми і написали попередній пост - вирушили далі і відчули на собі всю жесть цього походу.
1. Першим випробуванням для нас стала відсутність води в дорозі. Не розрахувавши відстань до наступного села (річок чи джерел, щоб набрати води тут нема), ми йшли понад дві години без води в шалену спеку.
2. Проте щастя не оминуло нас стороною і привітні мешканці села Заставне не лише дали нам води, а й почастували квасним молоком та малиною.
3. Вже під вечір ми дали ради дійти до Глинян, де закупилися і заночували на озері.
4. Сьогодні ми прокинулися об 5:30 ранку і вже за годину знову рушили в путь. Несподіванкою для нас стала відсутність дороги на нашому маршруті. Довелося йти полем.
5. Прибарахлившись ще однією пляшкою води, проблем з водою, як вчора, ми не мали, проте спека докучала нестерпно.
6. В селі Балучин нам дали перекусити молоком з хлібом та ще й дали в дорогу яєць, якими ми й пообідали. А ще квасне молоко нині ми пили в Борткові=)
7. Найгіршим стало те, що ноги таки почало натирати, йти важко, втома накопичується, Андрій плаче и хоче додому, а ми йдемо далі.
1. Першим випробуванням для нас стала відсутність води в дорозі. Не розрахувавши відстань до наступного села (річок чи джерел, щоб набрати води тут нема), ми йшли понад дві години без води в шалену спеку.
2. Проте щастя не оминуло нас стороною і привітні мешканці села Заставне не лише дали нам води, а й почастували квасним молоком та малиною.
3. Вже під вечір ми дали ради дійти до Глинян, де закупилися і заночували на озері.
4. Сьогодні ми прокинулися об 5:30 ранку і вже за годину знову рушили в путь. Несподіванкою для нас стала відсутність дороги на нашому маршруті. Довелося йти полем.
5. Прибарахлившись ще однією пляшкою води, проблем з водою, як вчора, ми не мали, проте спека докучала нестерпно.
6. В селі Балучин нам дали перекусити молоком з хлібом та ще й дали в дорогу яєць, якими ми й пообідали. А ще квасне молоко нині ми пили в Борткові=)
7. Найгіршим стало те, що ноги таки почало натирати, йти важко, втома накопичується, Андрій плаче и хоче додому, а ми йдемо далі.