Латиница для украинского языка: Eneїda Kotlärevs'kogo

Jun 05, 2020 10:35

В конце XVIII века украинский поэт, писатель и драматург Иван Петрович Котляревский начинает работу над своим величайшим произведением - «Энеидой». Взяв за основу одноимённое произведение древнеримского поэта Вергилия, Котляревский сделал Энея казаком, поселил богов в хаты, заставил их пить горилку и есть сало - ну, в общем, это стоит прочесть.

В качестве примера использования моего варианта украинской латиницы я приведу две первые строфы Энеиды. Сперва оригинал, потом перевод Ильи Бражнина, потом латиница.

Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Но Греки, як, спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких Троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
Пятами з Трої накивав.

Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насажавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка:
Енея не любила - страх!
Давно уже вона хотіла,
Його, щоб душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.

---
Эней детина был проворный
И парень - хоть куда казак.
На дело злой, в беде упорный,
Отчаяннейший из гуляк.
Когда спалили греки Трою,
Сровняв ее навек с землею,
Эней, не тратя лишних слов,
Собрал оставшихся троянцев,
Отпетых смуглых оборванцев,
Котомку взял и был таков.

У моря сколотил он челны
И, посадив троянцев в ряд,
Доверившись судьбе и волнам,
Махнул, куда глаза глядят.
Но тут Юнона, сучья дочка,
Вдруг раскудахталась, как квочка,
Что вовсе не к лицу богам.
Давно уже она хотела,
Душа Энея чтоб летела
Прямехонько ко всем чертям.

---
Eneĭ byv parubok motornyĭ,
I xlopec' xot' kudy kozak,
Udavs' na vseё zle provornyĭ,
Zavzätišiĭ od vsix burlak.
No Hreki, äk spalivši Troü,
Zrobyly z neї skyrtu hnoü,
Vin, vzävši torbu, tähu dav;
Zabravši deäkix Troänciv,
Osmalenyx, äk hyrä, lanciv,
Pätami z Troї nakyvav.

Vin, švydko porobivši čovny,
Na sinё morё pospuskav,
Troänciv nasažavši povni,
I kudy oči počuxrav.
No zla Ünona, suča dočka,
Rozkudkudalakas', äk kvočka:
Eneä ne lübila - strax!
Davno uže vona xotila,
Ĭogo ŝob duška poletila
K čortam i ŝob i dux ne pax.

литература, письменность, языки, украинская латиница, лингвистика

Previous post Next post
Up