Оздоблювати дзвін

Jun 17, 2007 17:02

Різьбяр по дереву на ймення Цінь,  закінчив оздоб­лювати дзвін.
Кожен, хто бачив його витвір, дивувався, бо здавалося, що це була робота духів.
Коли його вгледів князь землі Лу, то запитав:

- Яким же генієм ти маєш бути, якщо зумів сотворити таку річ?

Різьбяр відказав:

- Ваша величносте, я - лише простий робітник, а не геній.
А втім є одна річ.
Перш ніж приступити до робити, я протягом трьох днів медитую, аж поки не заспокоюється моя свідомість. Помедитувавши три дні, я більше не думаю про винагороду. Помедитувавши п'ять днів, я біль­ше не думаю про похвалу або докори, майстерність чи невмілість. Помедитувавши сім днів, я враз забуваю про своє тіло, ні, я забуваю про самого себе. Я перестаю відчувати, що довкола є люди. Зостається лише моє вмін­ня. В такому стані я іду в ліс і досліджую кожне дерево, аж доки не знаходжу те, в якому бачу оздобу для дзвону у всій її досконалості.
Тоді мої руки беруться за працю.
Відклавши на бік своє «я», природа стикається з приро­дою в роботі, що виконується через мене.
Саме це і є причиною, чому кожен говорить, що готовий виріб є ділом духів.

Всесвітньовідомий скрипаль так говорив про свій успіх під час виконання концерту для скрипки Бетховена:
«У мене є чудові ноти, чудова скрипка і чудовий смичок.
Все, що мушу зробити, - це зібрати їх докупи і зійти їм з дороги».

"я", притча, майстер

Previous post Next post
Up