May 03, 2014 02:18
Нарешті хтось у регіонах дав бій цим напівкримінальним українофобам.
Ті, хто зараз волають про бідних антимайданщиків, не згадують, скільком активістам за єдину Україну вони цими тижнями пробили голови у Харкові, Донецьку, Луганську етц. У тому числі, насмерть.
А пробили голови, зокрема, тому, що пацифістичні активісти не могли налагодити охорону мітингів і не хотіли вигортати бруківку. Все на міліцію сподівалися.
Коли антимайдан вчергове напав, Одеса, нарешті відповіла. Скільки ж можна? Тому коли я бачив, що мирні патріоти відбиваються бруківкою згідно з прогресивною методикою Майдану, я мимоволі потішився.
Але 31 (поки що) згорілий - це жах. Зла смерть.
Втім, горіти за це в пеклі має в першу чергу керівництво одеської міліції, яка мала шанс розборонити за кілька годин до того
Найбільш феєричним у сутичці на Дерибасівській було не те, що два натовпи, вдень, на центральній вулиці міста-мільйонника організовано кидають одне в одного камінням, вибуховими і димовими пакетами і коктейлями, а також стріляли. А в тому, що міліція нічого з цим не робила.
Напевно, серед одеситів не виявилося тих, хто вважав, що з міркувань гуманізму треба було вчергове підставляти лоба і серце. А далі ситуація вже вийшла з-під контролю, бо знову-таки, скільки ж можна?
Тому отримали те, що отримали. Ворожі, озброєні люди першими напали на тих, хто відстоює єдину Україну.
Якщо вони хотіли жорстокого побоїща, то нехай краще в ньому загинуть вони, а не ми.
Жодної злорадості, лише вимушеність.
протесты,
2014,
Одесса,
Украина,
Россия