Чемпіон
Сьогодні Віталієві Володимировичу Кличку виповнюється 40 років. Я стежу за його спортивною кар"єрою давно: з 1992 року, з матчевої зустрічі з кікбоксінгу "Україна - СНГ", коли він виступав за українську лігу "Колумбус". Ще до того мені про нього розповідав покійний Валерій Чикиринда: "Є один хлопець - природжений чемпіон, бачить мету й не бачить перешкод на шляху до неї. Ще трішечки корявий, але за характером - справжній боєць. Віталій Кличко, ти про нього ще почуєш".
Про реґалії не писатиму - Вікіпедією вміють користуватися всі: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Мені здається, що за роки свого чемпіонства Віталій Кличко зробив для позитивного іміджу України більше, ніж усі депутати ВР, разом взяті. Його поважають усі великі боксери: Тайсон, Формен, Алі... І хвалькуватий Леннокс (що би він там не говорив) - теж, бо не наважився дати Віталієві реванша. Він міг би жити (з його-то грішми та славою) в будь-якій країні. А він працює то в Німеччині, то в Америці, а живе - тут, у нас. Ви не згадаєте жодного випадку, коли суперник давав бій, а Кличко його не прийняв. Принаймні, мені ніколи не було соромно вболівати за Кличка-старшого.
Я чітко розумію, що Віталієві Кличку лишилося кілька боїв, бо жоден ще не переміг власний вік. І мені аж кортить, аби Віталій Кличко пішов з рингу непереможеним. Я впевнений, що він знайде себе й після великого спорту. По смерті батька Віталій - старший мужчина в сім"ї. Упевнений, що і з цією ношею він гідно впорається.
40 років - початок золотого десятиліття для чоловіка: ще достатньо молодий та сильний, але вже достатньо досвідчений та розумний.
Отже, наснаги Вам, Віталію Володимировичу! З днем народження, Чемпіоне!