Священники Киевского Патриархата глаголят к духовенству Патриархата Московского.
Оригинал взят у strang_rock в Священники Киевского Патриархата глаголят к духовенству Патриархата Московского.
По благословению правящего архиерея, я составил вот такое открытое письмо к духовенству Московского Патриархата от духовенства патриархата Киевского. Если кому уж очень захочется - сделаю перевод на русский. Але, мені здається, краще хай буде мовою оригиналу.
Відкритий лист духовенства Полтавської єпархії
Української Православної Церкви Київського Патріархату
до духовенства Полтавської та Кременчуцької єпархій
Української Православної Церкви Московського Патріархату.
Нехай всі будуть єдині. (Ін. 17.21)
Всяке царство, розділившись само в собі, опустіє; і всякє місто або дім, розділившись сам в собі, не устоїт (Мф. 12:25).
Ваші Преосвященства! Всечесні отці!
Звертаємось до вас в цей важкий для нашої Батьківщини час. Україна переживає складні часи. Ми тільки-но звільнилися від лицемірного та кривавого диктатора, ми ще не встигли оплакати загиблих від його рук бійців «Небесної сотні», та зраджених міліціонерів, а вже агресор прийшов зі зброєю і провокаціями на нашу Богом дану землю. І це при всій слабкості нашої центральної влади, армії та силових структур. Крім цього, ще й розколото Українське Православ’я.
Українська Церква розділена не з нашої вини, не ми скликали та скріплювали своїми підписами неканонічний розкольницький Харківський собор 1992 року, але ми готові дивитися на нього, застосовуючи принципи церковної ікономії, - пробачити і забути про нього заради канонічної єдності Українського Православ’я.
Святійший патріарх Філарет благословив молитися за те, щоб визволитися нам від нашестя чужинців. Ми молимося про це, але найстрашнішим є виявитися чужинцем та союзником чужинця на рідній землі - колабораціоністом. Якщо в малому не був вірним, то хто довірить тобі велике, якщо не будемо вірними в земному, то хто довірить нам Небесне? Якщо ми не збережемо нашу земну Україну, то як ми втримаємо Царство Небесне в наших душах? Рятуючи Україну сьогодні, ми здобуваємо Царство Небесне у вічності.
Наше основне завдання на землі - це проповідувати Євангеліє, нести Слово Боже народу України, а як ми можемо проповідувати про єдність та мир, коли ані єдності, ані миру між собою не маємо?
Ми або служимо Богу і говоримо істину, або маємо затулити свої уста, щоб не бути засудженими на Страшному суді Христовому. Народ України потребує нашої пастирської та молитовної допомоги. Давайте не відмовляти нашому народу в ній. Ми знаємо, що віра без діл мертва.
Треба показати віру з діл наших і довести нашу єдність ділом. Так, поки що, із суб’єктивних та неканонічних причин ми не маємо можливості причащатися з однієї Чаші, але ми всі маємо спільне апостольське преємство, спільну землю, і ми впевнені, що і спільне бажання миру та благоденства для України.
Незважаючи ні на що, вже сьогодні ми можемо спільно проводити молебні, хресні ходи за мир в Україні. Ми разом можемо засудити зовнішню агресію та внутрішні неподобства і розколи в Україні, спрямовані на знищення цілісності держави. Як християни ми всі разом маємо відповісти на виклики часу своєю молитвою. Спільною молитвою.
Дорогі наші брати у Христі! Давайте розпочинати діалог та безпосередні дії з об’єднання Українського Православ’я та створення Помісної Церкви в Україні.
Пропонуємо:
- з найближчої неділі в усіх храмах Полтавщини, незалежно від їх конфесійної приналежності проводити служби за примноження любові і викорінення ненависті та всякої злоби;
- започаткувати діалог у формі круглих столів за участю духовенства, громадськості, представників влади та ЗМІ.
Байдужість сьогодні є злочин проти Христа та Його Святої Церкви. Разом маємо зробити все можливе заради ствердження Православної віри та Церкви Христової на Полтавщині, миру і благоденствія в усій Україні.
З любовю у Христі
Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір
та духовенство Полтавської єпархії
Української Православної Церкви
Київського Патріархату
По благословению правящего архиерея, я составил вот такое открытое письмо к духовенству Московского Патриархата от духовенства патриархата Киевского. Если кому уж очень захочется - сделаю перевод на русский. Але, мені здається, краще хай буде мовою оригиналу.
Відкритий лист духовенства Полтавської єпархії
Української Православної Церкви Київського Патріархату
до духовенства Полтавської та Кременчуцької єпархій
Української Православної Церкви Московського Патріархату.
Нехай всі будуть єдині. (Ін. 17.21)
Всяке царство, розділившись само в собі, опустіє; і всякє місто або дім, розділившись сам в собі, не устоїт (Мф. 12:25).
Ваші Преосвященства! Всечесні отці!
Звертаємось до вас в цей важкий для нашої Батьківщини час. Україна переживає складні часи. Ми тільки-но звільнилися від лицемірного та кривавого диктатора, ми ще не встигли оплакати загиблих від його рук бійців «Небесної сотні», та зраджених міліціонерів, а вже агресор прийшов зі зброєю і провокаціями на нашу Богом дану землю. І це при всій слабкості нашої центральної влади, армії та силових структур. Крім цього, ще й розколото Українське Православ’я.
Українська Церква розділена не з нашої вини, не ми скликали та скріплювали своїми підписами неканонічний розкольницький Харківський собор 1992 року, але ми готові дивитися на нього, застосовуючи принципи церковної ікономії, - пробачити і забути про нього заради канонічної єдності Українського Православ’я.
Святійший патріарх Філарет благословив молитися за те, щоб визволитися нам від нашестя чужинців. Ми молимося про це, але найстрашнішим є виявитися чужинцем та союзником чужинця на рідній землі - колабораціоністом. Якщо в малому не був вірним, то хто довірить тобі велике, якщо не будемо вірними в земному, то хто довірить нам Небесне? Якщо ми не збережемо нашу земну Україну, то як ми втримаємо Царство Небесне в наших душах? Рятуючи Україну сьогодні, ми здобуваємо Царство Небесне у вічності.
Наше основне завдання на землі - це проповідувати Євангеліє, нести Слово Боже народу України, а як ми можемо проповідувати про єдність та мир, коли ані єдності, ані миру між собою не маємо?
Ми або служимо Богу і говоримо істину, або маємо затулити свої уста, щоб не бути засудженими на Страшному суді Христовому. Народ України потребує нашої пастирської та молитовної допомоги. Давайте не відмовляти нашому народу в ній. Ми знаємо, що віра без діл мертва.
Треба показати віру з діл наших і довести нашу єдність ділом. Так, поки що, із суб’єктивних та неканонічних причин ми не маємо можливості причащатися з однієї Чаші, але ми всі маємо спільне апостольське преємство, спільну землю, і ми впевнені, що і спільне бажання миру та благоденства для України.
Незважаючи ні на що, вже сьогодні ми можемо спільно проводити молебні, хресні ходи за мир в Україні. Ми разом можемо засудити зовнішню агресію та внутрішні неподобства і розколи в Україні, спрямовані на знищення цілісності держави. Як християни ми всі разом маємо відповісти на виклики часу своєю молитвою. Спільною молитвою.
Дорогі наші брати у Христі! Давайте розпочинати діалог та безпосередні дії з об’єднання Українського Православ’я та створення Помісної Церкви в Україні.
Пропонуємо:
- з найближчої неділі в усіх храмах Полтавщини, незалежно від їх конфесійної приналежності проводити служби за примноження любові і викорінення ненависті та всякої злоби;
- започаткувати діалог у формі круглих столів за участю духовенства, громадськості, представників влади та ЗМІ.
Байдужість сьогодні є злочин проти Христа та Його Святої Церкви. Разом маємо зробити все можливе заради ствердження Православної віри та Церкви Христової на Полтавщині, миру і благоденствія в усій Україні.
З любовю у Христі
Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір
та духовенство Полтавської єпархії
Української Православної Церкви
Київського Патріархату