Бій під стінами храму
Нещодавно прочитав книжку волинського журналіста Петра Боярчука "Бій під стінами храму". У ній розповідається про бій чоти УПА "Берези" у Селі Новий Загорів на Волині, його учасників та події навколо вшанування цього бою.
Саму книгу можна умовно поділити на "художню" і "документальну" частини.
У "художній" частині автор розповідає авторську версію бою УПА на основі свідчень очевидців. Суть така - УПА воювало з німцями та поляками. Пан Боярчук каже, що про боївку німці дізналися від одного з жителів Нового Загорова, донощика. І що цей донощик вказав на те, що під монастирем "засіли" повстанці.
Проте у Петра Боярчука "проскакує" й інша думка щодо варіанту подій. Бій розпочався 9 вересня 1943 року. А саме в цей час на терени Волині пробивалися рештки червоного партизанського з'єднання Сидора Ковпака після Карпатського рейду. На мою думку логічно, що німецькі сили були у стані підвищеної бойової готовності в очікуванні червоних. Можливо, саме через "ковпаківців" наказ упівського командування про перехід відділів на гарнізонну службу замінили на їх фактичний розпуск. Саме тому підрозділи УПА, які розташовувалися поблизу Нового Загорова не прийшли на допомогу чоті. Сам "Береза", як йдеться у книзі, про наказ дізнався запізно.
Тому, ймовірно, німці билися з повстанцями, думаючи, що це червоні партизани? І саме тому стягнули значні сили до храму?
Отож, героїчний бій УПА у Новому Загорові - наслідок фатального збігу обставин?
Про це ще треба дізнаватися. Загалом, виходячи з книги, я пересвідчився, що у історії уього бою - ще дуже багато "білих плям".
У книзі мені не сподобався "гон" на командира "повстанської бази" "Січ" Порфирія Антонюка-"Сосенка".
А загалом, художня частина, та й сама книга - досить непогана. У частині, де йдеться про сучасні дні, починаючи з 1990-го у автора спостерігається нацдемівський пієтет, що є недоліком на мою думку.