Шалом, бандерівці!
Шанувальникам "Криївки" адресується.
На додачу до "Криївки" у власників є "Мазох-кафе", створене на честь відомого статевого збоченця, особи жидівської крови Леопольда фон Захер Мазоха. Тепер доблесні "бандерівці" з "Криївки" організували "Галицьку Жидівську кнайпу". "Відвідувачі кнайпи зможуть приміряти пейси, скуштувати кошерної їжі, а також вдосталь поторгуватися з офіціантом, бо цін у меню «Під Золотою Розою» не вказано."
Репортаж з фотками і текстом від Zaxid.NET
Шалом, бандерівці! Таки так, сталося! На вул. Староєврейській (поруч із синагогою "Золота Роза") розпочала свою фестину Галицька Жидівська кнайпа, засновниками якої є компанія "Мережа концептуальних авторських ресторанів "!ФЕСТ".
23.10.2008 13:35
У Львові запрацювала Галицька Жидівська кнайпа
У зверненні до відвідувачів кнайпи зазначено:
"Русини, Поляки, Жиди, Німці, Австрійці, Мадяри, Вірмени, Цигани, Греки і Татари впродовж століть спільно творили Галичину - світ, в якому не було зла. Королівства й цісарства приходили й відходили, а Люди ся лишали. Народжувались Діти. Лунала дивна ґвара. У Місті не було тісно народам, мовам і віруванням. Не бракувало місця для церков і синагог, костелів і кірх.
Це був час великої Божої ласки. Досі наймудріші не знають, чому Він перестав ся усміхати. Нам усім. Світ Кришталевих веж було знищено. У Катастрофі - Шоа - було вбито цілий Народ. Було понівечене наше Місто - Львів, Leopolis, Lemberg, Lwów. Зник цілий світ. Наш спільний світ.
Абсолютне Зло було названо по імені і засуджено, але колись треба зробити перший крок, чесно глянувши минулому в очі - і саме Українцям належить відбудувати жидівські цвинтарі та синагоги, зруйновані нацизмом.
Чому саме Українцям?! Бо ми відповідальні за майбутнє. Наших дітей. Галицьких дітей - Самуелів Степановичів, Василів Рахмановичів, Іванок Наумівен.
Лише у нашій відповідальности зробити так, аби галицьке юнацтво замість балачок, хто ж більше любить "свою" Неньку, цілувалося по брамах і кінах. І замість розмов, хто ж більший чудотворець - ксьондз чи рабин - ставили парафіян і кагал до відома - "я кохаю Шльому, а він - мене. І нема на то ради. Благословіть нас просто".
Але найперв батьки повинні відкрити серця і душі. Очі й вуха. І врешті навчитись слухати, нехай це й забере з десяток років. Заки підростають їхні внуки.
Ця кнайпа - нехай і маленький, але чесний крок. Від страшного й трагічного - до світу нового. Незнаного. Ми просто віримо, що він росте у Пласті, Бріт Трумпельдорі та Бейтарі, у наших галицьких дітваках. І ми віримо, що колись Отець Небесний зглянеться над нами. Й знову ся всміхне. І наші діти будуть мудрішими, і добрішими за нас. У себе вдома. У Львові.
Колектив Галицької Жидівської кнайпи".