"Золотий" газ: Як "нагрітися" на хворих, сиротах та інвалідах в окремо взятому регіоні
Від газу в житті українців залежить багато чого. Саме тому "газове питання" впродовж практично всіх років незалежності України було в епіцентрі уваги суспільства. Чергові переговори з Росією по ціні на газ, "газова справа" Юлії Тимошенко, питання роботи "РосУкрЕнерго" - далеко не повний перелік сюжетів на цю тематику.
Відомо, що ціна на російський газ для України - одна з найдорожчих у Європі. Попри це, деякі спритні ділки намагаються зробити його ще дорожчим для кінцевого споживача - простих українців. Зокрема, подібні речі часто відбуваються у бюджетній сфері, про що періодично писали на сайті "Наші Гроші".
У низці випадків газ для бюджетників купували за цінами, значно вищими від максимально допустимих. Мабуть, публікації про це стали приводом, щоби 11 березня прес-служба Міністерства енергетики та вугільної промисловості дала на сайті Кабміну повідомлення:
"У зв'язку із викладеними у деяких засобах масової інформації повідомленнями про продаж газу споживачам за завищеними цінами Міністерство енергетики і вугільної промисловості України повідомляє, що газ споживачам відпускається за фіксованими цінами. У разі виявлення порушень у цій сфері Міністерство залишає за собою право звернутись до контролюючих органів для відповідної реакції
Згідно з Постановою НКРЕ № 129 від 28.12.2011, граничний рівень ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом установлено на рівні 3509,00 грн. за 1000 м3. Гранична ціна - 4714 грн. за 1000 м3".
Проте запевнення урядовців про ціни, схоже, так і залишилися не почутим. Насамперед самими чиновниками, які відповідають за тендери.
Який же стан справ із купівлею "блакитного палива" у окремо взятому регіоні? Наприклад на моїй рідній Волині. Для того, щоб дати відповідь на це питання, я проаналізував дані офіційного загальнодержавного веб-порталу з питань державних закупівель.
У січні-березні 2012-го більшість бюджетних закладів Волинської області закупили газ в межах гранично допустимої ціни. Це, звісно, радує. Проте знайшлися і ті, кому державні обмеження, як то кажуть, до лампочки. Вони закупляли газ за ціною, значно вищою за ту, про яку говорила прес-служба Міненерговугілля.
Таких "героїв" виявилося 24. Деякі з них вже потрапляли у центр уваги журналістів із "Наших грошей". "Відзначилися" підрозділи Старовижівської райдержадміністрації. Так,відділ культури і туризму закупив газ по 6759 грн. або $845 за тисячу кубометрів. А відділ освіти - по 6846 грн. або по $855.
Але це виявилися "квіточки". Найбільш прикро те, що цинізм окремих чиновників дійшов до такої межі, що "нагріти" дорогим газом вирішили хворих, неповносправних та сиріт.
Скажімо, в одного з лідерів антирейтингу, Володимир-Волинської спецшколи-інтернату, сума можливих перевитрат внаслідок такої оборудки з ціною становить 158 тисяч гривень. Невже ці кошти не можна було використати на покращення умов проживання та утримання сиріт?
Або, скажімо, чим завинила малеча із Ківерцівського дитбудинку "Сонечко", якій від 3-х до 8-ми років? Внаслідок придбання газу на 20% дорожчого за норму, кожен із вихованців недорахувався майже по тисячі гривень. Невже ці кошти зайві для дітей з психічними вадами?
Якщо дорослі мають совість так вчиняти із коштами для малих дітей, то що вже дивуватися із подібною поведінкою щодо дітей старших? Через придбання дорогого газу 73 тисячі гривень, ймовірно, втратила Іваничівська спеціальна школа-інтернат, де навчаються діти, що потребують корекції розумового розвитку. 62 тисячі гривень можливих "газових" перевитрат - у Крупівському навчально-реабілітаційному центрі для дітей із вадами зору.
Страждають інтереси не лише неповносправних дітей, а й неповносправних дорослих. Дехто не посоромився купити дорогий газ для Берестечківського психоневрологічного інтернату. 60 тисяч гривень для немічних жінок - це багато чи мало?
Подібних випадків є досить багато. Проте на верхівку антирейтингу потрапили представники Луцького, Старовижівського та Рожищенського районів. Тамтешні відділи освіти закупили "блакитне паливо" за ціною на 35-56% вищою від граничних. Разом це майже 2 з половиною мільйона гривень казенних коштів (!!!). "Золотий" газ… Та невже діти в цих районах вчаться, а вчителі працюють у "золотих" умовах?
Загалом сума можливих втрат бюджету від маніпуляцій із завищенням ціни на газ становить майже 4,2 мільйона гривень. І це лише в межах однієї Волині.
Із всіма фігурантами волинського газового антирейтингу можна познайомитися у таблиці (клікабельно):
28 березня 2012 року на сесії Луцької міської ради я подаю запит на ім'я прокурора Волинської області Андрія Параки щодо закупівлі газу за завищеними цінами бюджетними установами регіону. Колеги цей запит підтримали.
І ось лише нещодавно я отримав відповідь за підписом першого заступника прокурора Волинської області Володимира Троца. Результати перевірки по 24-х фактах перевитрат вийшли доволі лаконічними та показовими - всього-навсього одна сторінка формату А4.
Загалом вся суть відповіді вмістилася у одне речення: "Таким чином, в ході перевірки наведена в депутатському запиті інформація не знайшла свого підтвердження".
Дійсно, можливо, це справді і так. Але інформація у моєму запиті про кожен випадок закупівлі газу за завищеними цінами не бралася зі стелі. Джерелом інформації, як я вже зазначав, є офіційний веб-портал з державних закупівель. Цей ресурс "курується" Міністерством економіки України, яке є Уповноваженим органом з питань держзакупівель.
У Законі "Про здійснення державних закупівель" (стаття 10) зазначається:
"Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар комітету з конкурсних торгів замовника".
З відповіді прокуратури Волинської області напрошується висновок:
Якщо зазначені у запиті бюджетні заклади Волині справді придбали газ в межах граничних цін, тоді недостовірною є інформація про результати відповідних закупівель на веб-порталі. І за внесення неправдивих даних повинні нести відповідальність майже півсотні посадових осіб тендерних комітетів. Такі дії відверто попахують криміналом (стаття 366 Кримінального кодексу). Це схоже на службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.
Важко шукати чорну кішку в темній кімнаті. Особливо якщо її там нема. Так можна охарактеризувати останній абзац відповіді пана Троца, який стосується моєї неявки у прокуратуру Луцька. Мені важко з'являтися на виклик у прокуратуру, коли самого виклику взагалі не бачив. Особливо якщо викликає зовсім не та структура, яка би мала займатися перевіркою по моєму запиту.
Чи понесуть відповідальність волинські чиновники за службове підроблення або за перевитрату бюджетних коштів, сказати важко. Чи зацікавлений у цьому перший заступник прокурора Володимир Троц? Чи зацікавлений у цьому його тесть, голова Волинської ОДА Борис Клімчук? Адже більшість із закладів-"перевитратників" підпорядковані або підконтрольні облдержадміністрації і її структурним підрозділам. А тому, схоже на те, що обласні чиновники були в курсі дій своїх підлеглих щодо маніпуляцій з вартістю газу або фальсифікацій результатів тендерів. Особливо тоді, коли розпорядником коштів по певній закупівлі є безпосередньо управління ОДА.
Якщо у 2010-му у публічній риториці волинського "губернатора" можна було чути слова щодо наведення порядків у "тендерах-шмендерах", то зараз це вже спостерігається трохи рідше. Чому?
Можливо, пояснення причин перевитрат у закупівлях газу ховається у словах голови Волинської ОДА під час наради 23 лютого 2012 р.:
"Борис Клімчук звернувся до начальника облуправління охорони здоров'я Ігоря Ващенюка та керманича управління освіти та науки ОДА Олександра Хомича.
"В нас грошей - як бліх в кожусі. Чому тендери проводите повільно? Це ваше недбальство і нерозпорядливість… І ваших підзвітних керівників. Якщо головний лікар не справляється - пишіть бумагу Клімчуку і Войтовичу (голова облради Володимир Войтович, - "ВН"). На сесії - догана. Ще одна - "нафіг" з пляжа", - сказав голова ОДА.
В свою чергу, вони запевнили його, ніби, до кінця лютого тендери проведуть та заплатять за газ".
Тендери, як бачимо, проведені доволі успішно. Для декого.
Тільки залишається питання - невже "блохи в кожусі" є хорошим виправданням для придбання "золотого" газу дітям та хворим? Особливо в умовах хронічного недофінансування галузей освіти та медицини. Навіть сам Янукович зрозумів:
"Виходячи з цін, що мають наші сусіди, щорічно додатково ми сплачуємо близько 30 млрд грн за російський газ. А це кошти, що мали бути спрямовані на підвищення соціальних стандартів та розвиток нашої держави… Високі ціни на газ стримують економічний розвиток".
То ж дякуємо. Не жителям Донбасу, а окремим чиновникам окремо взятого регіону. За "золотий" газ. За сумлінний підхід до втілення соціальних ініціатив Чиновника з іншого окремо взятого регіону. За те, що ви почули кожного і "нагріли" чи то пак "нагрілися" на дітях, хворих, сиротах, інвалідах. За те, що покращення життя відбувається вже сьогодні!