Бандера за поясом носив пістолет, в кишені ніж і складену листівку із закликом прирізати (с)
Організація "Патріот України", а точніше представник його львівського осередку конкретно відсмалив:
1 січня 2012 року
у містечку Великі Мости на Львівщині відкрили пам'ятник Степанові Бандері. Одному з промовців на мітингу, схоже, не дає спокою слава Адольфа Алоїзовича. Принаймні, жестикуляція дуже нагадує:
Click to view
Та й радує не лише форма, а і сам зміст викладеного. Там "перли" практично у кожній фразі :
- "За поясом він (Бандера) носив пістолет, в кишені ніж і складену листівку із закликом прирізати якусь окупантську свиню".
- "Це ніяк не подібне на акції наших дєрьмократів, акції без насильства",
- "Наша ідея така чиста і прекрасна, що для її здійснення прийнятні всі методи"
- "Вони плювали на оцінку збоку"
- "Слуги режиму, які поширюють брехню про Бандеру - це гівно. Їхня брехня смердить на всю Україну"
- "За що боровся Бандера? За Україну! А на все решта нам плювати"
- "І свою розмову із цими соціалістичними кастратами, як називав їх Донцов, він би завершив дуже швидко - кулею між очі"
- "Ви голодні? Бо живете в демократії. І нам не потрібна демократія, а точніше жидократія"
- "Наплюйте на політиків, опортуністів" і т.д.
Звісно, оригінальні фрази додають колориту для виступу, але тут явно переборщили... І хоча хлоп своєю запальною промовою явно копіює естетику Адольфа Гітлера, до тогочасних успіхів "фірера" йому далеко. Зверніть увагу на реакцію публіки, особливо ветеранів УПА. Вона переважно ігнорувально-негативна...
Для порівняння: виступ вождя Третього Райху:
Click to view
Хто ж цей оратор на першому відео? Перед вами
чільний активіст Львівської обласної громадської організації "Патріот України" Андрій Лібич. З його підписок на
особистій сторінці у соцмережі "Вконтакте" випливає, що йому небайдужі "Великий Адольф Гитлер", "Бенито Муссолини и Фашизм" та інші речі подібного штибу. Та й фотографії на сторінці "патріотівця" підтверджують такі вподобання:
А тепер від жартів до серйозного. Як на мене, то кращого відеоряду для традиційних сюжетів москальського телебачення про "звірине обличчя українського націоналізму" і про те, що "націоналізм=гітлеризм" годі шукати. Зрештою, оратор поставив під удар репутацію організації, яку представляє. Як відомо, зараз низка керівників "Патріоту України" перебувають за гратами, під криміналом. Це і "васильківські терористи", і керівник "Патріоту" Андрій Білецький та двоє його соратників (підозра у замаху на вбивство та розбої). В таких умовах підконтрольні владі телеканали можуть спокійно обгрунтувати, що "ПУ" - особливо небезпечні для суспільства злочинці. Для цього достатньо взяти за основу промову Андрія Лібича, і змонтувати відповідні сюжети, щоб у звичайних людей не було особливого пієтету до "якихось кримінальників".
До речі, щодо "кулі-в-лоб" - а що би зробив Бандера із модерновими послідовниками Гітлера, якщо врахувати той факт, що Провідник ОУН-революційної сидів у німецькому концтаборі?
А взагалі - головна різниця між сучасними апологетами насильства і Бандерою дуже проста. Бандера не робив культу з методів боротьби. Вони обиралися відповідно до їх ефективності і корисності для створення Української Самостійної Соборної Держави. І Бандера робив ставку не стільки на тероризм, як на ненасильницькі акції. Якби ОУН та УПА базувалися лише на насильстві, то навряд чи би їх боротьба протривала стільки часу.
Щодо самого виступу. Думаю, навряд чи Степан Бандера у своїх публічних промовах грався "красними слівцями" на кшталт "гівно", "окупантська свиня", "плювати" тощо... Провідник ОУН революційної, очевидно, знав, що таке мораль, і те, що націоналіст повинен її дотримуватись. Нагадаю для Андрія Лібича одну із 12-ти прикмет характеру українського націоналіста: "Врівноважений - це значить, що він у всіх випадках життя має повну рівновагу духа. Життя українського націоналіста повне трудів, перешкод і небезпек. Щоб їх перебороти, щоб опанувати становище, зібрати всі сили для удару у відповідне місце, треба насамперед опанувати себе. Тому український націоналіст у підпіллі й у відкритому бою, в окопах і в тюрмі, в тріумфі чи на сходах шибениці, завжди врівноважений, завжди однаково спокійний, гордий і усміхнений. Вміє по-лицарськи перемагати і по-геройськи вмирати".
Проте промова "патріотівця" радше не врівноважена. а навпаки. з легким нальотом психопатичності. До того ж, Дмитро Донцов, якого трішки читав наш герой, пише про три головні риси націоналіста - мудрість, мужність та шляхетство. І якщо мужність у промові пана Лібича прослідковується, то шляхетність і мудрість навряд чи. Націоналіст поважає своїх ворогів, а не просто обзиває їх. Між толерантністю і повагою є різниця. Націоналіст - це аристократ духа, а не якась вулична шпана.
Тому раджу Андрієві Лібичу перш, ніж займатися пафосними промовами, більше почитати ідеологію та історію українського націоналізму...