В'ячеслав Липинський. З листа до газети "Діло" (1929)
Як я вже розповідав, то відтепер маю змогу знайомитись із творчістю В'ячеслава Липинського. І далі переконуюсь у його геніальності. Жаль, що його ідейний спадок залишається практично без уваги сучасних українських політиків.
Знову публікую "вершки", тобто, цитати Липинського, на мій погляд, актуальні і зараз. Одна із найцікавіших знахідок у цьому плані - лист мислителя до редакції щоденної газети "Діло", датований 1929-м роком. Свого часу "Діло" було один із найпотужніших західноукраїнських часописів. Отож:
Ми думаємо, що одним з перших завдань провідних верств українського громадянства єсть виховування цього громадянства в дусі ідеалістичнім. Всі нації недержавні, нації ще не сформовані, ставали націями державними шляхом довгої і непохитної боротьби за певну ідею.
***
Всі нації переходили через періоди упадку, всі мали своїх неудачників та мучеників. І перемагали ці, що своїх неудачників і мучеників шанували та їх ідеям вірними аж до перемоги залишалися
***
Чи могли-б Ірляндці та Поляки в тяжкій боротьбі - перші за здобуття, другі за відродженя своєї держави - обійтись без помочі релігії, без помочі духовенства, без сильної віри в Бога, віри в Христа, що навчав Своїм прикладом і смертю на хресті терпеливо переносити по тюрмам, каторгам і еміграціям всі невдачі і найтяжче горе. Тому, кажемо ми українському громадянству, щоб стати зрілою, державною нацією, необхідний державницький ідеалізм, опертий на релігії, на церкві, на вірі живій
***
Без провідних авторитетів, за якими громадянство йде в нинішній день, і без героїв, які освітлюють його шляхи проміннями вчорашнього дня - не можна помислити державної нації
***
Тепер дійсно зловживають люде ідеями, та серед Українців дійсно панує велика розбіжність ідей. Але-ж на ці лиха єсть тільки одна рада: ширити в українськім громадянстві культ державницької ідеї в такій формі, в якій ця ідея може бути здійснена. Проповідувати-ж замість того безідейність, це значить остаточно здеморалізувати українське громадянство. Бо на безідейності зароблять люде у всякому разі значно більше, і значно легче, ніж на служеню ідеї
Знову публікую "вершки", тобто, цитати Липинського, на мій погляд, актуальні і зараз. Одна із найцікавіших знахідок у цьому плані - лист мислителя до редакції щоденної газети "Діло", датований 1929-м роком. Свого часу "Діло" було один із найпотужніших західноукраїнських часописів. Отож:
Ми думаємо, що одним з перших завдань провідних верств українського громадянства єсть виховування цього громадянства в дусі ідеалістичнім. Всі нації недержавні, нації ще не сформовані, ставали націями державними шляхом довгої і непохитної боротьби за певну ідею.
***
Всі нації переходили через періоди упадку, всі мали своїх неудачників та мучеників. І перемагали ці, що своїх неудачників і мучеників шанували та їх ідеям вірними аж до перемоги залишалися
***
Чи могли-б Ірляндці та Поляки в тяжкій боротьбі - перші за здобуття, другі за відродженя своєї держави - обійтись без помочі релігії, без помочі духовенства, без сильної віри в Бога, віри в Христа, що навчав Своїм прикладом і смертю на хресті терпеливо переносити по тюрмам, каторгам і еміграціям всі невдачі і найтяжче горе. Тому, кажемо ми українському громадянству, щоб стати зрілою, державною нацією, необхідний державницький ідеалізм, опертий на релігії, на церкві, на вірі живій
***
Без провідних авторитетів, за якими громадянство йде в нинішній день, і без героїв, які освітлюють його шляхи проміннями вчорашнього дня - не можна помислити державної нації
***
Тепер дійсно зловживають люде ідеями, та серед Українців дійсно панує велика розбіжність ідей. Але-ж на ці лиха єсть тільки одна рада: ширити в українськім громадянстві культ державницької ідеї в такій формі, в якій ця ідея може бути здійснена. Проповідувати-ж замість того безідейність, це значить остаточно здеморалізувати українське громадянство. Бо на безідейності зароблять люде у всякому разі значно більше, і значно легче, ніж на служеню ідеї